26.07.2024
ПРОЄКТ
Закон України
Про державний енергетичний контроль
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні особливості реалізації здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу, а також повноваження органів державної влади в галузях державного енергетичного нагляду (контролю).
Розділ I
Стаття 1. Загальні положення
Для цілей цього Закону вживаються такі терміни і поняття:
1) аварійна ситуація – стан підконтрольного об’єкта, пов’язаний з порушенням меж та (або) умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, за якого всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє природнє середовище утримуються у прийнятих межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проєктом, та потребує вжиття коригувальних заходів у визначені учасникам ринку строки;
2) аварія на об’єкті електроенергетики – небезпечна подія техногенного (з конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних причин) чи природного походження, або є наслідком зловмисних дій, яка спричинила загибель людей чи створює на об’єкті або території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до пошкодження, виходу з ладу або руйнування будівель, споруд та обладнання, порушення виробничого або технологічного процесу чи завдає шкоди навколишньому природному середовищу, чи призводить до недовідпуску споживачам електричної енергії в обсязі 10000 кВт·год і вище;
3) аудит технічний – особливий вид державного енергетичного контролю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу (превентивний захід) в частині систематизованого аналізу технічного стану та організації експлуатації об'єктів підконтрольних суб’єктів з метою підготовки висновку з рекомендаціями щодо додержання вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу або з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем, що проводиться за заявою підконтрольного суб’єкта органом державного енергетичного нагляду (контролю) без застосування штрафних санкції суб’єкта органом державного енергетичного нагляду (контролю);
4) вихід з ладу (несправність) – стан об’єкта, за яким він нездатний виконувати хоч б одну із заданих функцій;
5) державний інспектор з енергетичного нагляду (контролю) – посадова особа органу державного енергетичного нагляду (контролю) до посадових обов’язків якої належить здійснення державного енергетичного нагляду (контролю), у тому числі інші завдання, визначені цим Законом;
6) державний енергетичний нагляд (контроль) – основний вид державного енергетичного контролю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу із забезпечення додержання підконтрольними суб’єктами вимог нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем;
7) державний моніторинг — особливий вид державного енергетичного контролю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу (превентивний захід) в частині тематичних спостережень за надійністю роботи підконтрольних об'єктів/суб’єктів, а саме за технічним станом енергетичних об’єктів і мереж, енергетичного обладнання, їх експлуатації та обслуговування, на що впливають, зокрема, явища і процеси, що проходять в навколишньому природному середовищі та суспільстві;
8) документальна перевірка – особливий вид державного енергетичного контролю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу (превентивний захід) із забезпечення аналізу статистичної та іншої звітної інформації (документів) за діяльністю підконтрольних суб’єктів в частині своєчасності та повноти виконання робіт з технічного обслуговування енергетичних об’єктів і мереж, енергетичного обладнання, їх належної експлуатації;
9) екстрене реагування на технологічні порушення – особливий вид державного енергетичного контролю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу щодо комплексу заходів, що вживаються підконтрольним суб’єктом з метою попередження, виникнення або настання наслідків аварійних ситуацій, пов’язаних з роботою підконтрольних об’єктів, що можуть завдати шкоди навколишньому природному середовищу, майну, життю і здоров’ю фізичних та юридичних осіб;
10) енергетична безпека держави – захищеність національних інтересів у сфері забезпечення доступу до надійних, стійких, доступних і сучасних джерел енергії технічно надійним, безпечним, економічно ефективним та екологічно прийнятним способом в нормальних умовах і в умовах особливого або надзвичайного стану;
11) енергетичне підприємство – електроенергетичне підприємство, оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, газовидобувне підприємство, теплогенеруюча, теплотранспортуюча або теплопостачальна організація;
12) захід державного енергетичного нагляду (контролю) - плановий та/або позаплановий захід, який здійснюється органом державного енергетичного нагляду (контролю) у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;
13) підконтрольний об’єкт – об’єкт електроенергетики (у тому числі електричні установки і мережі), об’єкт у сфері теплопостачання, тепловикористальні установки і мережі, об’єкт газової інфраструктури та інші об’єкти, які підлягають державному енергетичному нагляду (контролю) відповідно до законодавства;
14) об’єкт електроенергетики – електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція (у тому числі електричні установки і мережі), включає в себе всі об’єкти, які підлягають державному енергетичному нагляду (контролю) у галузі електроенергетики;
15) підконтрольний суб’єкт – учасник ринку електричної енергії, суб’єкт відносин у сфері теплопостачання, суб’єкт ринку природного газу та інший суб’єкт господарювання, що забезпечує управління і технічне обслуговування підконтрольних об’єктів;
16) орган державного енергетичного нагляду ( контролю) – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу та його територіальні органи в межах повноважень, передбачених законом;
17) плата за здійснення державного енергетичного контролю – платіж за сприяння забезпеченню безпеки постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання шляхом залучення до проведення особливих видів державного енергетичного контролю (крім аудиту технічного), які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
18) висновок за результатами особливого виду державного енергетичного контролю (далі – висновок з рекомендаціями) – вид документу, який оформлюється за результатами діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю), в якому зазначається перелік виявлених порушень нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем, а також рекомендації органу державного енергетичного нагляду (контролю) щодо шляхів та термінів їх усунення, складений за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.;
19) систематичне порушення – неодноразове (два чи більше разів) невиконання чи неналежне виконання підконтрольним суб’єктом вимог нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем, що повторно призвело до виникнення технологічних порушень, що мають значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення енергетичної безпеки держави;
20) технологічне порушення – порушення в роботі обладнання підконтрольного об’єкта чи об’єднаної ОЕС в цілому, яке супроводжується відхиленням хоча б одного з експлуатаційних параметрів від гранично допустимих значень, що призвело або може призвести до зниження надійності роботи, несправності, виходу з ладу обладнання, зниження параметрів якості, порушення режимів та/або припинення енергопостачання або створити загрозу життю та здоров’ю людей чи завдати шкоди навколишньому природному середовищу, або несправність (відмова в роботі) обладнання із зазначеними наслідками, яке відбулося внаслідок технічних причин або в результаті дій (у тому числі помилкових) персоналу.
2. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у законах України «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», «Про нафту і газ», «Про трубопровідний транспорт», «Про енергетичну ефективність», «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів», «Про національну безпеку України», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції» та інших законодавчих актах, які регулюють відносини в цих галузях.
Стаття 2. Правове регулювання державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Правове регулювання державного енергетичного нагляду (контролю) здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, рішеннями Ради національної безпеки та оборони України в енергетичній сфері та енергетичній безпеці, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Права та обов’язки підконтрольних суб’єктів визначаються відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших законодавчих актах, які регулюють відносини в цих галузях (сферах) з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про адміністративну процедуру».
3. Положення інших законів, що регулюють відносини, які виникають у зв’язку з державним енергетичним наглядом (контролем) в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та контролю щодо забезпечення надійного та безпечного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані із здійсненням державного енергетичного нагляду (контролю) в галузі електроенергетики за діяльністю учасників ринку електричної енергії, у тому числі за діяльністю виробників електричної енергії, оператора системи передачі, операторів систем розподілу, операторів установок зберігання енергії та споживачів в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування.
2. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов’язані зі здійсненням державного енергетичного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання за діяльністю суб’єктів відносин у сфері теплопостачання, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісних організацій, споживачів в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування.
3. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов’язані зі здійсненням державного енергетичного нагляду (контролю) на ринку природного газу за діяльністю операторів газотранспортної системи, операторів газорозподільної системи, операторів газосховища, операторів установки LNG, замовників, газовидобувних підприємств в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування.
4. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, у видобувній галузі (крім видобутку природного газу).
Стаття 4. Мета та завдання державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Метою здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) є реалізація та забезпечення принципів, а саме:
енергетичної безпеки держави;
безпеки постачання електричної енергії та природного газу;
надійного, безпечного та безперебійного постачання електричної та теплової енергії, природного газу споживачам, що є необхідними елементами безпеки, здоров’я та життя людини;
встановлення відповідальності суб’єктів господарювання, що забезпечують управління і технічне обслуговування підконтрольних об’єктів за порушення вимог нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем.
2. Завданням державного енергетичного нагляду (контролю) є запобігання порушенням та забезпечення додержання вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу суб’єктів господарювання, що забезпечують управління і технічне обслуговування підконтрольних об’єктів в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування.
Стаття 5. Основні принципи державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Державний енергетичний нагляд (контроль) здійснюється за такими принципами:
адекватності;
безперервності;
гарантування прав та законних інтересів кожного суб’єкта господарювання;
доброчесності;
доцільності;
збалансованості;
неупередженості;
об'єктивності;
оперативності;
підзвітності;
підконтрольності;
пріоритетності;
рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання.
Розділ II
УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ)
Стаття 6. Завдання органу державного енергетичного нагляду (контролю)
1. До завдань органу державного енергетичного нагляду (контролю) в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів, належить:
1) розроблення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу, а також внесення їх керівником цього органу на розгляд міністра центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу, який спрямовує та координує його діяльність;
2) реалізація державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
3) здійснення інших завдань, визначених законом, у тому числі спрямованих на підвищення ефективності використання енергетичного обладнання та енергетичних ресурсів в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Стаття 7. Органи виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу
1. До органів виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу належать:
1) Кабінет Міністрів України;
2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу;
3) орган державного енергетичного нагляду (контролю);
4) інші органи державної влади відповідно до законодавства.
Стаття 8. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу
1. До повноважень Кабінету Міністрів України в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу належать:
1) забезпечення здійснення державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
2) забезпечення проведення бюджетної, фінансової політики в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
3) спрямування і координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
4) затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, та порядку визначення періодичності здійснення планового заходу державного енергетичного нагляду (контролю);
5) затвердження порядку визначення та внесення розміру плати за здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу органом державного енергетичного нагляду (контролю);
6) затвердження порядку визначення розміру обов’язкових відрахувань енергетичних підприємств;
7) затвердження порядку функціонування інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного нагляду (контролю);
8) здійснення інших повноважень у цих галузях відповідно до Конституції України, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу, належать:
1) формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу відповідно до повноважень, визначених законодавством;
2) здійснення нормативно-правового регулювання в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
3) формування в межах своїх повноважень науково-технічної політики в галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу;
4) затвердження порядку проведення аудиту технічного органом державного енергетичного нагляду (контролю);
5) визначення порядку здійснення державного моніторингу діяльності підконтрольних суб’єктів в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу в частині технічної експлуатації підконтрольних об’єктів, випробування та ремонту, виконання робіт з проєктування;
6) визначення порядку організації інформаційного обміну в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
7) визначення порядку опрацювання органом державного енергетичного нагляду (контролю) звітності в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
8) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом, іншими законами України.
Стаття 10. Повноваження органу державного енергетичного нагляду (контролю).
1. До повноважень органу державного енергетичного нагляду (контролю) належить:
реалізація державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
2) вжиття заходів щодо адаптації національного законодавства про державний енергетичний нагляд (контроль) до законодавства Європейського Союзу;
3) вжиття заходів щодо налагодження співпраці із підконтрольними суб’єктами стосовно запобігання чи зменшення ризиків настання аварій або відмов у роботі підконтрольних об’єктів;
4) здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
5) здійснення екстреного реагування на технологічні порушення в роботі обладнання підконтрольного об’єкта чи об’єднаної ОЕС в цілому;
6) ініціювання припинення експлуатації підконтрольних об’єктів, а також вимога заборони здійснення господарської діяльності в межах охоронних зон підземних сховищ природного газу шляхом подання відповідного позову до суду на підставі акта, складеного за результатами здійснення відповідного заходу державного енергетичного нагляду (контролю), в ході якого виявлено порушення режиму охоронних зон;
7) вжиття у порядку, визначеному законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог законів України та інших встановлених вимог;
8) здійснення державного моніторингу дій підконтрольних суб’єктів в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
9) узагальнення практики застосування законодавства про електроенергетику, теплопостачання, ринок природного газу, розроблення пропозиції щодо вдосконалення відповідного законодавства і в установленому порядку внесення їх для розгляду центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу;
10) узагальнення результатів здійснення державного енергетичного нагляду (контролю), аналіз причин виявлених порушень, розроблення і внесення у встановленому порядку пропозиції щодо розроблення або перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту суспільних інтересів;
11) інформування державних органів, органів місцевого самоврядування та громадськості про результати здійснення державного енергетичного нагляду (контролю);
12) розроблення і здійснення заходів, спрямованих на підвищення ефективності своєї діяльності із здійснення державного енергетичного нагляду (контролю);
13) забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних інспекторів з енергетичного нагляду (контролю), які здійснюють державний енергетичний нагляд (контроль);
14) сприяння забезпеченню ефективного використання енергетичного обладнання та енергетичних ресурсів в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
15) перевірка додержання підконтрольними суб’єктами вимог нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем;
16) перевірки відповідності існуючих підконтрольних об’єктів проєктній документації;
17) розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань, що належать до компетенції органу державного енергетичного нагляду (контролю);
18) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом, іншими законами України.
Розділ IІІ
ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ)
Стаття 11. Вимоги до заходів державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Заходи державного енергетичного нагляду (контролю) здійснюється органом державного енергетичного нагляду (контролю) через державних інспекторів з енергетичного нагляду (контролю).
2. Заходи державного енергетичного нагляду (контролю) здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу безпосередньо та через його територіальні органи.
3. Державні інспектори з енергетичного нагляду (контролю) мають право фіксувати заходи державного енергетичного нагляду (контролю) чи окремі дії технічними приладами й засобами, що мають функції фото- та/або відеозйомки, аудіо‑та/або відеозапису.
4. Під час заходів державного енергетичного нагляду (контролю) мають право проводити вимірювання засобами вимірювальної техніки, які відповідають законодавству про метрологію та метрологічну діяльність.
5. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, санітарно-гігієнічних вимог, вимог у сфері пожежної та техногенної безпеки, вимог у сфері охорони праці, енергетичного збереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами у сфері статистики, прокуратури та іншими відповідними правоохоронними і контролюючими органами.
Стаття 12. Особливі вимоги до здійснення державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Державний енергетичний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності підконтрольного суб’єкта або його відокремлених підрозділів.
2. У разі, якщо підконтрольний суб’єкт на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного енергетичного нагляду (контролю) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу, відповідні планові заходи здійснюються органом державного енергетичного нагляду (контролю) одночасно з усіма заходами державного енергетичного нагляду (контролю).
3. Планові та позапланові заходи, що здійснюються за місцем провадження господарської діяльності підконтрольного суб’єкта, його відокремлених підрозділів здійснюються в робочий час підконтрольного суб’єкта, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Стаття 13. Права державних інспекторів з енергетичного нагляду (контролю) під час здійснення заходів державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Під час здійснення заходів державного енергетичного нагляду (контролю) державні інспектори з енергетичного нагляду (контролю) мають право:
1) безперешкодного доступу та перебування на підконтрольних об’єктах з метою здійснення заходу державного енергетичного нагляду (контролю);
2) здійснювати в установленому порядку обстеження (перевірку), огляд підконтрольних об’єктів, а також складати за їх результатами відповідні акти;
3) вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного енергетичного нагляду (контролю);
4) складати в установленому законодавством порядку документи щодо здійснення заходів державного енергетичного нагляду (контролю) і здійснювати нагляд (контроль) за їх виконанням та вживати інші заходи у порядку, визначеному законодавством України;
5) розглядати скарги, звернення учасників ринку електричної енергії, суб’єктів ринку природного газу, суб’єктів відносин галузі теплопостачання, а також у разі виявлення порушень вживати відповідних заходів з метою їх усунення;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, експертних та громадських об’єднань (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) надавати учасникам ринку електричної енергії, суб’єктам ринку природного газу, суб’єктам відносин у сфері теплопостачання консультаційну допомогу та розглядати спірні питання, що виникають між учасниками цих ринків чи суб’єктами відносин у сфері теплопостачання, у межах своєї компетенції.
Стаття 14. Вимоги до державних інспекторів з енергетичного нагляду (контролю) органу державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Державні інспектори з енергетичного нагляду (контролю) органу державного енергетичного нагляду (контролю) є державними службовцями органу державного енергетичного нагляду (контролю) та користуються правами і виконують обов’язки державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу».
2. Державні інспектори з енергетичного нагляду (контролю) органу державного енергетичного нагляду (контролю) зобов’язані регулярно підвищувати кваліфікацію в порядку, визначеному Законом України «Про державну службу», а також повинні мати професійно-технічну освіту відповідно до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а також інші кваліфікаційні вимоги визначені у порядку проведення аудиту технічного встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу.
3. Державні інспектори з енергетичного нагляду (контролю) органу державного енергетичного нагляду (контролю) зобов’язані відмовитися від виконання явно злочинного наказу, доручення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу, а також вжити інші заходи, передбачені законом.
Стаття 15. Планові заходи державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Планові заходи державного енергетичного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», а також з урахуванням особливостей визначених цим Законом.
2. За наявності у суб’єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного енергетичного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання мають право здійснювати окремо в кожному відокремленому підрозділі або підконтрольному об’єкті протягом строку здійснення одного планового заходу.
3. Якщо підконтрольному суб’єкту на праві власності, володіння або користування належить більше одного підконтрольного об’єкта, у межах яких провадиться господарська діяльність, кількість балів за всіма критеріями може нараховуватися окремо щодо кожного підконтрольного об’єкта відповідно до визначених критеріїв у відповідній галузі державного енергетичного нагляду (контролю), за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
У такому випадку ступінь ризику підконтрольного суб’єкта визначається як найбільший зі ступенів ризику його об’єктів. Періодичність здійснення заходів державного енергетичного нагляду (контролю) щодо кожного об’єкта визначається окремо відповідно до його ступеня ризику.
Стаття 16. Позапланові заходи державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Позапланові заходи державного енергетичного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», а також з урахуванням особливостей визначених цим Законом.
2. Крім підстав для здійснення позапланових заходів, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», додатковими підставами є:
1) доручення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу про перевірку підконтрольних суб’єктів у відповідній галузі у зв’язку з виявленими системними порушеннями (з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності)) та/або виникненням аварійних ситуацій, настанням події, аварії, аварійної ситуації та/або технологічного порушення, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, здоров’я та життя людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення енергетичної безпеки держави;
2) невиконання у встановлені терміни рекомендацій органу державного енергетичного нагляду (контролю), складених за результатами державного моніторингу щодо виявлених порушень нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, з питань технічного стану та організації експлуатації теплових, тепловикористальних, теплогенеруючих установок і мереж, порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам, випробування та ремонту зазначених установок і мереж, режимів постачання теплової енергії у сфері теплопостачання та вимог порушень на ринку природного газу.
Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного енергетичного нагляду (контролю) за наявністю погодження органу державного енергетичного нагляду (контролю);
3) виявлення за результатами документальної перевірки порушень підконтрольним суб’єктом вимог нормативно-правових актів, норм і правил в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, технічного стану та експлуатації теплових, тепловикористальних установок та мереж, технічного стану газотранспортних і газорозподільних систем.
Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного енергетичного нагляду (контролю) за наявністю погодження органу державного енергетичного нагляду (контролю).
Стаття 17. Документальні перевірки
1. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) має право проводити документальні перевірки в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу, у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Документальна перевірка проводиться з метою виявлення і усунення порушень, контролю своєчасності, достовірності, повноти виконання робіт (заходів) з питань технічного стану підконтрольних об’єктів їх організації, експлуатації та обслуговування, виявлення і усунення порушень на підставі статистичної та іншої звітності або інформації, передбаченої цим Законом, а також іншими законодавчими актами.
Документальна перевірка проводиться державними інспекторами з енергетичного нагляду (контролю) без присутності посадових осіб підконтрольних суб’єктів та без виїзду на підконтрольний об’єкт.
3. Видання організаційно-розпорядчого документу на проведення документальної перевірки не потребується.
За результатами документальної перевірки у разі наявності порушень вимог законодавства про технічний стан підконтрольних об’єктів, їх організацію, експлуатацію та обслуговування, а також у сфері теплопостачання та на ринку природного газу, складається висновок з рекомендаціями.
У разі не виконання рекомендацій у визначені терміни керівником органу державного енергетичного нагляду (контролю) приймається рішення щодо надання погодження на проведення позапланового заходу державного енергетичного нагляду (контролю).
Стаття 18. Аудит технічний
1. Проведення аудиту технічного органом державного енергетичного нагляду (контролю) здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Аудит технічний реалізується за зверненням підконтрольного суб’єкта органом державного енергетичного нагляду (контролю).
Аудит технічний здійснюється на договірних засадах на платній основі.
Орган державного енергетичного нагляду (контролю) протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення укладає договір з підконтрольним суб’єктом про проведення аудиту технічного з додержанням положень цивільного та господарського законодавства.
3. Під час проведення аудиту технічного здійснюється систематизований аналіз технічного стану та організації експлуатації об'єктів підконтрольних суб’єктів з метою виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу без застосування штрафних санкцій.
4. Видами аудиту технічного є:
1) аудит технічний, який проводиться відповідно до переліку питань, визначених уніфікованою формою акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного енергетичного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
2) аудит технічний, який проводиться щодо визначених у договорі про проведення аудиту технічного питань технічного стану конкретних підконтрольних об’єктів і мереж, енергетичного обладнання, втрат енергоносіїв при виробництві, передачі, транспортуванні, розподілу та постачанні енергії, технологічних витрат енергії в елементах мережі, що пов'язані з передачею енергії мережами суб'єктів господарювання.
5. За результатами аудиту технічного орган державного енергетичного нагляду (контролю) надає висновок з рекомендаціями.
6. У разі виявлення порушень при проведенні аудиту технічного орган державного енергетичного нагляду (контролю) надає у письмовій формі висновок з рекомендаціями щодо проведення необхідних дій для їх усунення.
Аудит технічний вважається завершеним після надання підконтрольному суб’єкту висновку з рекомендаціями щодо проведення необхідних дій для усунення порушень вимог законодавства про державний енергетичний нагляд (контроль).
У разі отримання підконтрольним суб’єктом за результатами аудиту технічного, проведеного відповідно до переліку питань, визначених уніфікованою формою акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу, пропозицій про стан додержання ним вимог законодавства про державний енергетичний нагляд (контроль), періодичність здійснення планових заходів державного енергетичного нагляду (контролю) такого суб’єкта збільшується у 1,5 рази, якщо це не суперечить зобов’язанням України за ратифікованими міжнародними договорами України.
Протягом 3 робочих днів після проведеного аудиту технічного орган державного енергетичного нагляду (контролю) вносить відомості про проведений аудит технічний до інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного нагляду (контролю).
Стаття 19. Питання здійснення державного моніторингу
1. Здійснення державного моніторингу діяльності підконтрольних суб’єктів в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу здійснюється у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) може залучатися до проведення моніторингу безпеки постачання електричної енергії, природного газу, надійності теплопостачання шляхом проведення аналізу та оцінки додержання вимог законів України «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», а також нормативно-правових актів, норм і правил, зокрема:
1) додержання оператором системи передачі, операторами систем розподілу та виробниками електричної енергії вимог нормативно-правових актів, норм і правил стосовно підготовки обладнання до роботи в осінньо-зимовий період, період грозової активності, розчистки трас;
2) підтвердження інформації, поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу від оператора системи передачі, операторів систем розподілу та виробників електричної енергії щодо здійснення ними реконструкції, модернізації, ремонтів енергетичного обладнання електричних станцій та мереж;
3) виявлення фактів неповідомлення оператором системи передачі, операторами систем розподілу та виробниками електричної енергії про технологічне порушення на об’єктах електроенергетики учасників ринку електричної енергії (крім побутових споживачів та споживачів не віднесених до особливої групи непобутових споживачів);
4) виконання оператором системи передачі, операторами систем розподілу та виробниками електричної та теплової енергії графіків ремонтів обладнання, будівель і споруд, енергогенеруючого обладнання та обладнання магістральних та розподільчих мереж;
5) виявлення фактів невідповідності потужності, що заявляється і фактично представляється генеруючими об’єктами, з урахуванням правил ринку електричної енергії;
6) виявлення фактів невиконання виробниками електричної та теплової енергії графіків накопичення вугілля в межах прогнозних балансів виробництва електричної енергії;
7) виявлення фактів невиконання виробниками електричної та теплової енергії заходів щодо запобігання технологічним порушенням у роботі енергогенеруючого та мережевого обладнання;
8) виконання оператором системи передачі, операторами систем розподілу та виробниками електричної та теплової енергії протиаварійних тренувань оперативного персоналу на виконання затверджених графіків;
9) додержанням встановленого нормативно-правовими актами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам, у тому числі за графіками обмеження електроспоживання, аварійного відключення споживачів та погодинного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання, а саме, системної протиаварійної автоматики;
10) наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об’єктах споживачів електричної енергії першої категорії і особливої групи першої категорії з надійності електропостачання;
11) інших питань, які потребують розгляду у форматі державного моніторингу для забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
3. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) залучається до здійснення моніторингу безпеки постачання природного газу, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки додержання вимог нормативно-правових актів, норм і правил, зокрема:
1) додержання оператором газотранспортної системи, операторами газорозподільної системи, операторами газосховища, операторами установки LNG, замовників, газовидобувними підприємствами вимог нормативно-правових актів, норм і правил стосовно підготовки обладнання до роботи в осінньо-зимовий період;
2) підтвердження інформації, поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу від операторів газотранспортної системи, операторів газорозподільної системи, операторів газосховища, операторів установки LNG, замовників, суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з видобутку природного газу щодо здійснення ними реконструкції, модернізації, ремонтів енергетичного обладнання;
3) виявлення фактів неповідомлення оператором газотранспортної системи, операторами газорозподільної системи, операторами газосховища, операторами установки LNG, замовниками, газовидобувним підприємством про технологічне порушення на об’єктах газової інфраструктури;
4) виявлення фактів припинення постачання газу оператором газотранспортної системи, операторами газорозподільної системи, операторами газосховища, операторами установки LNG, газовидобувним підприємством в результаті технологічного порушення, аварії на об’єктах цих систем;
5) ходу проведення оператором газотранспортної системи, операторами газорозподільної системи, операторами газосховища, операторами установки LNG, газовидобувним підприємством робіт з ремонту обладнання та інших заходів пов’язаних з відновленням постачання газу, яка виникла в результаті технологічного порушення на об’єктах цих систем;
6) інші питання, які потребують розгляду у форматі державного моніторингу для забезпечення безпеки постачання природного газу.
4. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) залучається до здійснення моніторингу безпеки постачання у сфері теплопостачання, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки додержання вимог нормативно-правових актів, норм і правил зокрема:
1) підготовки енергетичного обладнання до роботи в опалювальному періоді;
2) порядку повідомлення про технологічні порушення та порядку розслідування технологічних порушень в роботі обладнання, підконтрольного суб’єкта/об’єкта чи об’єднаної ОЕС в цілому;
3) забезпечення належного технічного стану теплових, тепловикористальних установок та мереж, а також організації їх експлуатації під час проходження опалювального періоду;
4) своєчасного початку опалювального періоду підконтрольними суб’єктами, які провадять діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії;
5) виконання графіків ремонтів теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання;
6) затвердження та виконання плану заходів з підготовки до роботи в опалювальний період підконтрольними суб’єктами у сфері теплопостачання;
7) підтвердження інформації щодо здійснення суб’єктами господарювання реконструкції, модернізації, ремонтів енергетичного обладнання;
8) виявлення фактів невиконання заходів щодо запобігання технологічним порушенням у роботі теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання;
9) виконання протиаварійних тренувань оперативного персоналу підконтрольного суб’єкта на виконання затверджених графіків;
10) інші питання, які потребують розгляду у форматі державного моніторингу безпеки постачання теплової енергії.
5. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) на підставі аналізу даних здійснених контрольних заходів, розгляду скарг та звернень, матеріалів розслідування аварії, аварійної ситуації та/або технологічного порушення на підконтрольних об’єктах та на підставі спостережень і аналізу інформації, що є у вільному доступі здійснює:
1) моніторинг стану та організації експлуатації енергетичного обладнання в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів;
2) моніторинг виконання заходів, передбачених актами технологічних розслідувань в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів;
3) моніторинг оперативного обслуговування електричних станцій і мереж, мереж транспортування та розподілу природного газу, джерел виробництва теплової енергії та мереж її постачання в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів;
4) моніторинг технологічних порушень, в частині технічного стану, експлуатації та обслуговування підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів, у тому числі участь у відповідних комісіях, на підконтрольних об’єктах;
5) моніторинг додержання вимог нормативно-правових актів, норм і правил підконтрольними суб’єктами в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів;
6. За результатами державного моніторингу орган державного енергетичного нагляду (контролю) надає висновок з рекомендаціями та формує узагальнений звіт у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Орган державного енергетичного нагляду (контролю) оприлюднює результати державних моніторингів на своєму офіційному вебсайті та/або вносить до інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного нагляду (контролю).
Стаття 20. Екстрене реагування на технологічні порушення
1. Порядок екстреного реагування на технологічні порушення органу державного енергетичного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу в якому, зокрема, встановлюються повноваження державних інспекторів з державного енергетичного нагляду (контролю) органу державного енергетичного нагляду (контролю) при здійсненні заходів екстреного реагування на технологічні порушення (далі – екстрене реагування).
За результатами екстреного реагування складається висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) має право екстреного реагування шляхом здійснення контролю за додержанням порядку організації та експлуатації підконтрольного об’єкта, на якому відбулося технологічне порушення.
3. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) має право екстреного реагування шляхом здійснення контролю на технологічне порушення в роботі обладнання, підконтрольного суб’єкта/об’єкта чи об’єднаної ОЕС в цілому.
4. Під час проведення екстреного реагування, орган державного енергетичного нагляду (контролю) може прийняти рішення про необхідність відбору зразків, що полягає у відборі зразків обладнання, які пов’язані з виробництвом (видобутком), передачею (транспортуванням) та розподілом (постачанням) електричної, теплової енергії, або природного газу, з метою відповідної їх перевірки шляхом проведення простих або лабораторних досліджень.
Прості дослідження проводяться для виявлення дефектів або з’ясування причин пошкодження обладнання за допомогою методів експрес-діагностики, що не потребують направлення відібраних зразків обладнання до лабораторії та проводяться у визначених цим Законом випадках за місцем проведення державного енергетичного нагляду (контролю).
5. Для забезпечення екстреного реагування орган державного енергетичного нагляду (контролю) має право:
контролю виконання учасниками ринку команди диспетчера вищого рівня на ведення графіків обмеження та аварійного відключення;
контролю спрацювання протиаварійних систем зниження електричного споживання;
на отримання від підконтрольних суб’єктів інформації про технологічне порушення (реагування на екстрену ситуацію) доступу до інформаційної бази, яка містить технологічну інформацію про порушення в роботі обладнання, підконтрольного об’єкта чи об’єднаної ОЕС в цілому.
6. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) направляє усім підконтрольним суб’єктам висновок з рекомендаціями для вжиття відповідних заходів, веде їх облік та звітність про їх виконання.
7. Під час екстреного реагування дозволяється припинення енергетичних ресурсів споживачам за рішенням енергетичного підприємства, у випадках, які загрожують здоров’ю та життю людей, що має бути зафіксовано енергетичним підприємством.
Стаття 21. Документи, що складаються органом державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного енергетичного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити інформацію у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
2. На підставі наказу оформляється направлення на здійснення заходу державного енергетичного нагляду (контролю), яке підписується з використанням електронного підпису керівником органу державного енергетичного нагляду (контролю) або його заступником або керівником територіального органу державного енергетичного нагляду (контролю) або його заступником із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується в установленому законодавством порядку.
3. Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
4. Перед початком здійснення заходу державного енергетичного нагляду (контролю) посадові особи органу державного енергетичного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити суб’єкту господарювання (керівнику суб’єкта господарювання - юридичній особі, фізичній особі – підприємцю) або уповноваженій особі суб’єкта господарювання направлення та службове посвідчення, що засвідчує державного інспектора з енергетичного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію направлення.
5. Державний інспектор з енергетичного нагляду (контролю) без направлення на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний енергетичний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.
6. За результатами здійснення планового заходу державного енергетичного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання органом державного енергетичного нагляду (контролю) може складатись більше одного акта, якщо такий плановий захід здійснюється за різними адресами місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу/підконтрольного об’єкта.
7. У разі, якщо державними інспекторами з енергетичного нагляду (контролю) в ході проведення планової або позапланової перевірки виявлені порушення, що становлять загрозу енергетичній безпеці та/або здоров’ю та життю людей, посадовими особами органу державного енергетичного нагляду (контролю) видається припис на усунення виявленого порушення.
8. За результатами перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного енергетичного нагляду (контролю), в ході якого виявлено не усунення порушень вимог законодавства, видається розпорядження щодо застосування до суб’єкта господарювання санкцій та підписується керівником територіального органу державного енергетичного нагляду (контролю) або його заступником.
9. Державні інспектори з енергетичного нагляду (контролю) органу державного енергетичного нагляду (контролю) за результатами розслідування технологічного порушення складають акт розслідування, або підписують його як члени комісії з розслідування та надають його суб’єкту господарювання, що здійснює експлуатацію відповідного об’єкта енергетики.
10. Державні інспектори з енергетичного нагляду (контролю) органу державного енергетичного нагляду (контролю) за результатами розслідування аварії, аварійної ситуації та/або технологічного порушення на певному підконтрольному об’єкті маються право видавати висновок щодо здійснення технічних та/або організаційних заходів для запобігання подібних подій на інших об’єктах.
11. Державні інспектори з енергетичного нагляду (контролю) органу державного енергетичного нагляду (контролю) за результатами аудиту технічного, у разі його проведення за ініціативи суб’єкта господарювання, що здійснює експлуатацію підконтрольного об’єкта, складають акт виконаних робіт та надають його замовнику разом із висновком з рекомендаціями щодо відповідності енергоустановок даного підконтрольного об’єкта вимогам нормативно-правових актів, норм і правил, а також надають рекомендації стосовно впровадження першочергових заходів для попередження травматизму та досягнення безпечної та безаварійної роботи.
12. За результатами здійснення державного енергетичного нагляду (контролю), включно з опрацюванням оперативної інформації в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу орган державного енергетичного нагляду (контролю) в порядку і в терміни, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу надають:
1) оперативну інформацію щодо знеструмлень в електричних мережах операторів систем розподілу внаслідок активних бойових дій, несприятливих погодних умов та внаслідок застосування графіків обмеження споживання електричної енергії;
2) висновок про готовність підконтрольних суб’єктів/об’єктів паливно-енергетичного комплексу до роботи в осінньо-зимовий період, який надається за результатами аналізу стану підготовки підконтрольних об’єктів до осінньо-зимового періоду;
3) висновок про готовність об’єктів у сфері теплопостачання до роботи в опалювальний період та в період надзвичайних ситуацій за результатами оцінки стану готовності об’єктів у сфері теплопостачання до роботи в опалювальний період та в період надзвичайних ситуацій;
4) висновок щодо відповідності технічного стану електротехнічного устаткування, організації його експлуатації, додержанням встановлених режимів генерації електричної енергії на об’єктах підконтрольних суб’єктів, яким встановлено «зелений» тариф, та щодо встановлення причин технологічних порушень та розроблення ефективних заходів для забезпечення упередження виникнення порушень в роботі зазначених підконтрольних об’єктів;
13. За результатами здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) в частині проведення оглядів по галузям та/або по видам діяльності надається інформація стосовно:
1) технічного стану підконтрольних об’єктів та організації експлуатації енергетичного обладнання;
2) оперативного обслуговування електричних станцій і мереж, мереж транспортування та розподілу природного газу, джерел виробництва теплової енергії та мереж її постачання а також якості товарів і послуг, що надаються в цих галузях;
3) причин виникнення, ходу розвитку аварій або аварійних ситуацій на підконтрольних об’єктах.
14. За результатами розгляду звернення підконтрольного суб’єкта орган державного енергетичного нагляду (контролю) надає:
1) висновок щодо пріоритетності технічних рішень для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, передбачених проєктами інвестиційних програм суб’єктів відносин у сфері теплопостачання, що надається за результатами розгляду проєктів інвестиційних програм суб’єктів відносин у сфері теплопостачання;
2) висновок щодо пріоритетності технічних рішень для розвитку системи передач та системи розподілу, передбачених проектами інвестиційних програм оператора системи передачі та операторів систем розподілу;
3) висновок щодо технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання до електричних, теплових та газових мереж;
4) висновок щодо узгодження програм навчання спеціалізованих навчальних закладів з питань технічної експлуатації енергетичного обладнання;
5) висновок щодо додержання підконтрольними суб’єктами вимог нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем;
6) інформаційне повідомлення, висновок з рекомендаціями та аналітичні матеріали за результатами технологічних порушень, що відбулись в ОЕС України;
7) висновок щодо фактичного виконання оператором системи розподілу технічних заходів, які передбачені проєктом під час приєднання розподільчих електричних мереж;
8) висновок щодо обґрунтованості запланованих обсягів включення до інвестиційних програм робіт з модернізації та реконструкції енергетичного обладнання виробників електричної енергії;
9) висновок щодо обґрунтованості запланованих обсягів включення до інвестиційної програми робіт з модернізації та реконструкції електричних мереж оператора системи передач;
10) висновок з рекомендаціями за результатами здійснення аудиту технічного стану та організації експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання, випробування та ремонту зазначених установок і мереж, режимів постачання теплової енергії;
11) висновок за результатами розслідування технологічних порушень, аварій на об’єктах у сфері теплопостачання;
12) висновок про підтвердження проведення окремих робіт при підготовці підконтрольних об’єктів до опалювального періоду (гідравлічні випробування, налагоджувальні роботи, підтвердження проведення ремонтних робіт);
13) висновок щодо організації роботи та функціонування енергетичного обладнання у сфері теплопостачання;
14) висновок щодо доцільності приєднання/від’єднання до/від централізованого опалення;
15) висновок щодо технічної можливості приєднання джерела теплопостачання;
16) висновок щодо працездатності енергетичного обладнання, вузлів обліку теплової енергії систем теплопостачання;
17) висновок щодо наявності працездатності систем автоматизації теплотехнічних процесів;
18) заключення про проведення вимірювань параметрів та характеристик роботи енергетичного обладнання;
19) висновок за результатами перевірки відповідності категорійності об’єкта щодо надійності теплопостачання;
20) висновок щодо доцільності модернізації/реконструкції енергетичного обладнання;
21) заключення за результатами перевірки якості та обсягу проведення ремонтних, випробувальних та налагоджувальних робіт;
22) висновок щодо складання температурних графіків;
23) висновок щодо додержання охоронних зон систем електро-, газо-, теплопостачання;
24) висновок щодо можливості виконання організаціями ремонтних, випробувальних та налагоджувальних робіт.
25) інші документи визначені законами України «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», а також нормативно-правовими актами, нормами і правилами.
15. Встановлення форми документів, визначених пунктами другим - четвертим частини 12, пунктами першим - двадцять сьомим частини 14 статті 21, у тому числі рівень доступу до цих документів, перелік суб’єктів, яким він надається, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Стаття 22. Прозорість і конфіденційність заходів державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Конфіденційність в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації забезпечується згідно з вимогами Закону України «Про інформацію».
2. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) зобов’язаний забезпечити прозорість заходів, які він здійснює у рамках здійснення державного енергетичного нагляду (контролю).
3. З метою забезпечення прозорості орган державного енергетичного нагляду (контролю) оприлюднює на своєму офіційному вебсайті узагальнену інформацію, що стосується змісту та результатів заходів державного енергетичного нагляду (контролю).
4. Орган державного енергетичного нагляду (контролю), а також особи, які здійснюють заходи державного енергетичного нагляду (контролю), зобов’язані забезпечувати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, отриманої ними у зв’язку із здійсненням державного енергетичного нагляду (контролю).
Розділ ІV
ПЛАНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ)
Стаття 23. Довгострокова програма діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) розробляє та організовує виконання довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу. Виконання довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю) забезпечується шляхом складання, затвердження та виконання щорічних планів роботи державного енергетичного нагляду (контролю), оцінки їх виконання, а також шляхом планування і здійснення заходів з усунення виявлених недоліків.
2. Довгострокова програма діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю) щодо формування державної політики розвитку та реалізації контрольних функцій повинна складатись з перспективного на найближчі 5 років відповідно до ступенів ризику підконтрольних суб’єктів та щорічно підлягає актуалізації із врахуванням його виконання у найближчому прогнозному періоді.
3. Довгострокова програма діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю) має містити загальну інформацію про структуру та організацію системи державного енергетичного нагляду (контролю), зокрема:
1) стратегічні цілі такого плану та опис того, яким чином вони враховані під час визначення пріоритетів державного енергетичного нагляду (контролю) та розподілу ресурсів для його виконання;
2) загальну організацію та управління державним енергетичним наглядом (контролем ) на центральному та інших рівнях, включаючи здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) окремих категорій;
3) системи контролю, які застосовуються у різних галузях, та координацію діяльності структурних підрозділів компетентного органу, його територіальних органів, відповідальних за здійснення державного енергетичного нагляду (контролю ), а також інших органів виконавчої влади в установлених законом випадках;
4) здійснення планових заходів відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу і визначається періодичність здійснення планового заходу державного енергетичного нагляду (контролю) уповноваженими особами;
5) навчання персоналу, який здійснює державний енергетичний нагляд (контроль );
6) процедури, необхідні для здійснення державного енергетичного нагляду (контролю);
7) організацію та здійснення заходів екстреного контролю за додержанням порядку експлуатації підконтрольного об’єкта, на якому відбулося технологічне порушення;
8) організацію взаємодії між компетентним органом, його територіальними органами, уповноваженими особами та іншими особами, яким надано повноваження щодо здійснення заходів державного енергетичного нагляду (контролю );
9) актуалізації плану з врахуванням виконання його частини в найближчому прогнозному періоді.
4. До довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю ) вносяться зміни у разі:
зміни законодавства про електроенергетику, теплопостачання, ринок природного газу;
появи загроз у забезпеченні енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів;
3) змін у структурі, управлінні або функціях органу державного енергетичного нагляду (контролю).
5. Перегляд та внесення змін до довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю) здійснюються не пізніше 60 днів з моменту виникнення обставин, зазначених у частині четвертій цієї статті.
6. Довгострокова програма діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю) базується на відповідній стратегії його розвитку, яка затверджується органом державного енергетичного контролю (нагляду) за погодження з центральним орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Стаття 24. Щорічний план роботи органу державного енергетичного нагляду (контролю )
1. Щорічний план роботи органу державного енергетичного нагляду (контролю) на наступний рік розробляється органом державного енергетичного контролю (нагляду) до 1 грудня поточного року та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Щорічний план роботи органу державного енергетичного контролю (нагляду) має відповідати довгостроковій програмі діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю ) та ґрунтуватися на ризик-орієнтованому підході.
3. Щорічний план роботи органу державного енергетичного нагляду (контролю) може включати:
1) щорічний план здійснення планових заходів органу державного енергетичного нагляду (контролю), що формується відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
2) щорічний план здійснення державного моніторингу;
3) щорічний план документальної перевірки;
4) щорічний план здійснення аудиту технічного.
4. Щорічний план роботи органу державного енергетичного нагляду (контролю) переглядається одночасно з довгостроковою програмою діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю) з урахуванням положень статті 24 цього Закону.
Стаття 25. Щорічний звіт про виконання довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю) та щорічного плану роботи державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) щороку звітує перед центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу, про стан виконання довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю) та щорічного плану роботи органу державного енергетичного нагляду (контролю ) за попередній рік та оприлюднює звіт на своєму офіційному вебсайті не пізніше 1 березня наступного за звітним року.
2. Щорічний звіт органу державного енергетичного нагляду (контролю) повинен містити інформацію про:
1) зміни, внесені до довгострокової програми діяльності органу державного нагляду (контролю) протягом звітного року, їх причини та обґрунтування;
2) загальний аналіз результатів органу державного енергетичного нагляду (контролю) та внутрішнього аудиту органу державного енергетичного нагляду (контролю), проведених протягом звітного року;
3) заходи, вжиті для виконання довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю), та їх результати;
4) інші питання діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю).
Розділ V
ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ)
Стаття 26. Загальні положення фінансування державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Фінансування органу державного енергетичного нагляду (контролю) здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України та надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України.
2. Формування спеціального фонду здійснюється за рахунок:
1) плати за проведення особливих видів державного енергетичного контролю (крім аудиту технічного). Порядок визначення та внесення розміру плати за особливості здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу органом державного енергетичного нагляду (контролю) затверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
інших надходжень, які формуються за рахунок:
обов’язкових відрахувань енергетичних підприємств, розмір, яких формується у відсотках до чистого доходу. Розмір плати визначається у відсотках до первісної вартості основних фондів, які обліковуються на балансі відповідного суб’єкта господарювання. Перелік енергетичних підприємств, які сплачують обов’язкові відрахування, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу. Щорічна плата не може бути меншою 50 мінімальних заробітних плат, та здійснюється на початку бюджетного року, але не пізніше 30 червня поточного року. Порядок визначення розміру обов’язкових відрахувань енергетичних підприємств затверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
3) інших власних надходжень не заборонених законодавством.
3. Доходи, отримані у вигляді плати від енергетичних підприємств та інших надходжень, зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю).
Стаття 27. Оплата праці працівників органу державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Оплата праці працівників органу державного енергетичного нагляду (контролю) повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання ними службових обов’язків та стимулювати сумлінну працю.
2. Умови оплати праці, надання відпусток, питання соціального захисту працівників органу державного енергетичного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
3. Оплата праці працівників органу державного енергетичного нагляду (контролю) здійснюється у межах затвердженого фонду оплати праці, який є обсягом коштів, отриманих у вигляді фінансування із Державного бюджету України.
Додаткові стимулюючі виплати за рахунок власних надходжень (надбавка за інтенсивність праці та надбавка за виконання особливо важливої роботи (далі‑надбавки) встановлюються державним службовцям у відсотках до посадового окладу), які заплановані відповідно до кошторису для використання під час розрахунків із заробітної плати з працівниками.
Рішення про встановлення додаткових стимулюючих виплат приймається керівником органу державного енергетичного нагляду (контролю) відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку про додаткові стимулюючі надбавки та з урахуванням особистого внеску в загальний результат роботи. Загальний розмір надбавок, які може отримати керівник та працівники органу державного енергетичного нагляду (контролю) за рік, не може перевищувати 50 відсотків фонду посадового окладу для відповідних посад за рік.
Розділ VІ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (НАГЛЯДУ)
Стаття 28. Інформаційна політика державного енергетичного нагляду (контролю )
1. Інформаційна політика державного енергетичного нагляду (контролю) - це сукупність напрямів і способів діяльності органу державного енергетичного нагляду (контролю) з одержання, аналізу, використання, поширення та зберігання інформації щодо результатів здійснення:
заходів державного енергетичного нагляду (контролю) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу за додержанням підконтрольними суб’єктами – учасниками ринку у сфері електроенергетики (крім споживачів), суб’єктами відносин у галузі теплопостачання, суб’єктами ринку природного газу вимог правил та інших нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних, теплових установок і мереж, енергетичного обладнання систем постачання природного газу, а саме, за:
забезпеченням надійного та безпечного постачання електричної і теплової енергії, природного газу споживачам;
державних моніторингів;
документальних перевірок;
аудитів технічних.
2. Головними напрямами і способами інформаційної політики державного енергетичного нагляду (контролю) є:
забезпечення доступу громадян до інформації щодо обліку і аналізу технологічних порушень в роботі енергетичного обладнання;
створення державної системи обліку і аналізу технологічних порушень в роботі енергетичного обладнання інформації;
зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;
забезпечення ефективного використання інформації щодо обліку і аналізу технологічних порушень в роботі енергетичного обладнання;
сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню державних інформаційних ресурсів енергетичного нагляду (контролю);
створення загальної системи охорони інформації;
сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України.
3. Інформація та відомості щодо заходів державного енергетичного нагляду (контролю) вносяться до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) відповідно до статті 41 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Стаття 29. Організація інформаційного обміну
1. Підконтрольні суб’єкти, що провадять діяльність в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу надають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу та органу державного енергетичного нагляду (контролю) інформацію, необхідну для здійснення ними функцій і повноважень, встановлених законодавством.
2. Оператор системи передачі зобов’язаний надавати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу, та органу державного енергетичного нагляду (контролю) інформацію, необхідну для здійснення ними законодавчо встановлених функцій та повноважень, у тому числі щодо:
технологічних порушень на об'єктах електричних мереж, які знаходяться в експлуатації;
оцінки технічного стану електроустановок для передачі електричної енергії;
обсягів капітального ремонту підстанційного обладнання електричних мереж об'єктів системи передачі;
обсягів технічного обслуговування ліній електропередавання оператора системи передачі;
виконання обсягів інвестиційних програм з нового будівництва, реконструкції та повної заміни обладнання електричних мереж.
Також оператор системи передачі зобов’язаний надавати іншу необхідну інформацію органам виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу визначених частиною другою цієї статті для здійснення ними законодавчо встановлених функцій та повноважень.
3. Теплогенеруючі, теплотранспортуючі або теплопостачальні організації зобов’язані надавати органу державного енергетичного нагляду (контролю) інформацію, необхідну для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень, у тому числі щодо:
технологічних порушень на об'єктах у сфері теплопостачання, які знаходяться в експлуатації;
оцінки технічного стану об'єктів у сфері теплопостачання;
обсягів капітального ремонту об'єктів у сфері теплопостачання;
обсягів технічного обслуговування об'єктів у сфері теплопостачання;
наявності пошкоджених об'єктів у сфері теплопостачання;
виконання обсягів інвестиційних програм з нового будівництва, реконструкції, модернізації та повної заміни обладнання та теплових мереж.
Також оператор системи передачі зобов’язаний надавати іншу необхідну інформацію органам виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу визначених частиною третьою цієї статті для здійснення ними законодавчо встановлених функцій та повноважень.
4. Орган державного енергетичного нагляду (контролю) під час здійснення державного енергетичного контролю (нагляду) має право одержувати від суб’єктів ринку природного газу, їх посадових осіб на письмовий запит безоплатно необхідну для виконання покладених на нього завдань інформацію з питань, що виникають під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю), зокрема:
оцінки технічного стану об'єктів газової інфраструктури;
формування електронної бази геопросторових даних об'єктів газової інфраструктури;
паспортизації об'єктів газової інфраструктури та їх складових;
технологічних порушень на об'єктах газової інфраструктури, які знаходяться в експлуатації;
оснащення об'єктів газової інфраструктури та об’єктів споживачів природного газу засобами вимірювальної техніки;
обсягів технічного обслуговування об'єктів газової інфраструктури, які знаходяться в експлуатації;
наявності пошкоджених газопроводів, об’єктів та споруд на них;
наявності діючих газопроводів та споруд на них газотранспортної системи, газорозподільних систем, які не мають власника;
забезпечення нормативного рівня надійності газопостачання споживачів.
Також оператор системи передачі зобов’язаний надавати іншу необхідну інформацію органам виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу визначених частиною четвертою цієї статті для здійснення ними законодавчо встановлених функцій та повноважень.
5. Організація інформаційного обміну здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Стаття 30. Інформаційно-аналітична система державного енергетичного нагляду (контролю)
1. Інформаційно-аналітична система енергетичного нагляду (контролю) призначена для:
1) організації комплексу робіт для забезпечення планування, аналізу та збору інформації (звітності) від підконтрольних суб’єктів щодо технічного стану, експлуатації енергетичного обладнання;
2) збору та аналізу інформації щодо технологічних порушень та аварій на підконтрольних об’єктах;
3) збору інформації про результати виконання підконтрольними суб’єктами висновку з рекомендаціями законних вимог органу державного енергетичного нагляду (контролю).
2. Відомості, що містять інформацію з обмеженим доступом, до інформаційно-аналітичної державної системи енергетичного нагляду (контролю ) не вносяться.
3. Доступ до відомостей інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного нагляду (контролю) здійснюється через мережу Інтернет у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
4. Під час створення інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного нагляду (контролю) забезпечуються її сумісність і взаємодія з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави в тому числі ІАС.
5. Відомості, внесені до інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного нагляду (контролю), захищаються відповідно до вимог законодавства про захисту інформації.
6. Інформаційно-аналітичної система державного енергетичного нагляду (контролю ) є об’єктом права державної власності.
7. Створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного нагляду (контролю) забезпечує орган державного енергетичного нагляду (контролю), який є її держателем.
8. Технічним адміністратором інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного нагляду (контролю) є державне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу та здійснює заходи з адміністрування і програмного супроводження інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного нагляду (контролю), відповідає за збереження її даних, захищає їх від несанкціонованого доступу та знищення.
9. Порядок функціонування інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного нагляду (контролю) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім статті 26, цього Закону, яка набирає чинності і вводиться в дію через рік з дня набрання чинності цього Закону.
2. Статтю 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:
«Державний нагляд (контроль) у сфері електроенергетики, теплопостачання, на ринку природного газу здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний енергетичний контроль».
3. У частині третій статті 14 Закону України «Про теплопостачання» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373 із наступними змінами) після слів «визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнити словами «та Законом України «Про державний енергетичний контроль».».
4. У частині третій статті 9 Закону України «Про ринок електричної енергії» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27-28, ст. 312 із наступними змінами) після слів «визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнити словами «та Законом України «Про державний енергетичний контроль».».
5. У частині п’ятій статті 81 Закону України «Про ринок природного газу» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 27, ст. 234 із наступними змінами) після слів «визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнити словами «та Законом України «Про державний енергетичний контроль».».
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності здійснює перевірки додержання органом державного енергетичного контролю (нагляду) вимог цього Закону.
7. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України Р. СТЕФАНЧУК
Пояснювальна записка (pdf, 186 kB)
Додаток до пояснювальної записки (pdf, 480 kB)
Аналіз регуляторного впливу (pdf, 1,2 MB)
Порівняльна таблиця (pdf, 117 kB)