11.01.2024
Проєкт
Закон України
Про державний енергетичний контроль
Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні особливості реалізації здійснення державного енергетичного контролю (нагляду) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу, а також повноваження органів державної влади в галузях державного енергетичного контролю (нагляду).
Розділ I
Стаття 1. Загальні положення
Для цілей цього Закону вживаються такі терміни і поняття:
1) аварійна ситуація – стан підконтрольного об’єкта, пов’язаний з порушенням меж та (або) умов безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію, за якого всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє природнє середовище утримуються у прийнятих межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проєктом, та потребує вжиття коригувальних заходів у визначені учасникам ринку строки;
2) аварія на об’єкті електроенергетики – небезпечна подія техногенного (з конструктивних, виробничих, технологічних, експлуатаційних причин) чи природного походження, або є наслідком зловмисних дій, яка спричинила загибель людей чи створює на об’єкті або території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до пошкодження, виходу з ладу або руйнування будівель, споруд та обладнання, порушення виробничого або технологічного процесу чи завдає шкоди навколишньому природному середовищу, чи призводить до недовідпуску споживачам електричної енергії в обсязі 10000 кВт·год і вище;
3) аудит технічний – особливий вид діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу (превентивний захід) в частині систематизованого аналізу технічного стану та організації експлуатації об'єктів підконтрольних суб’єктів з метою підготовки пропозицій щодо додержання вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу або з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем, що проводиться за заявою підконтрольного суб’єкта органом державного енергетичного контролю (нагляду) без застосування штрафних санкції суб’єкта органом державного енергетичного контролю (нагляду);
4) вихід з ладу (несправність) – стан об’єкта, за яким він нездатний виконувати хоч б одну із заданих функцій;
5) державний інспектор з енергетичного контролю (нагляду) – посадова особа органу державного енергетичного контролю (нагляду) до посадових обов’язків якої належить здійснення державного енергетичного контролю (нагляду), у тому числі інші завдання, визначені цим Законом;
6) державний енергетичний контроль (нагляд) – діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу із забезпечення додержання підконтрольними суб’єктами вимог нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем;
7) державний моніторинг — особливий вид контролю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу (превентивний захід) в частині тематичних спостережень за надійністю роботи підконтрольних об'єктів/суб'єктів, а саме за технічним станом енергетичних об’єктів і мереж, енергетичного обладнання, їх експлуатації та обслуговування, на що впливають, зокрема, явища і процеси, що проходять в навколишньому природному середовищі та суспільстві;
8) документальна перевірка – особливий вид контролю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу (превентивний захід) із забезпечення аналізу статистичної та іншої звітної інформації (документів) за діяльністю підконтрольних суб’єктів в частині своєчасності та повноти виконання робіт з технічного обслуговування енергетичних об’єктів і мереж, енергетичного обладнання, їх належної експлуатації;
9) екстрене реагування на технологічні порушення (далі – екстрене реагування) – дія органу державного енергетичного контролю (нагляду) на комплекс заходів, що вживаються підконтрольним суб’єктом з метою попередження, виникнення або настання наслідків аварійних ситуацій, пов’язаних з роботою підконтрольних об'єктів, що можуть завдати шкоди навколишньому природному середовищу, майну, життю і здоров’ю фізичних та юридичних осіб;
10) енергетична безпека держави – захищеність національних інтересів у сфері забезпечення доступу до надійних, стійких, доступних і сучасних джерел енергії технічно надійним, безпечним, економічно ефективним та екологічно прийнятним способом в нормальних умовах і в умовах особливого або надзвичайного стану;
11) енергетичне підприємство – електроенергетичне підприємство, оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, газовидобувне підприємство, теплогенеруюча, теплотранспортуюча або теплопостачальна організація;
12) захід державного енергетичного контролю (нагляду) - плановий та/або позаплановий захід, який здійснюється органом державного енергетичного контролю (нагляду) у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом;
13) підконтрольний об’єкт – об’єкт електроенергетики (у тому числі електричні установки і мережі), об’єкт у сфері теплопостачання, тепловикористальні установки і мережі, об’єкт газової інфраструктури та інші об’єкти, які підлягають державному енергетичному контролю (нагляду) відповідно до законодавства;
14) підконтрольний суб’єкт – учасник ринку електричної енергії, суб’єкт відносин у сфері теплопостачання, суб’єкт ринку природного газу та інший суб’єкт господарювання, що забезпечує управління і технічне обслуговування підконтрольних об’єктів;
15) орган державного енергетичного контролю (нагляду) – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу та його територіальні органи в межах повноважень, передбачених законом;
16) плата за здійснення державного енергетичного контролю (нагляду) –платіж за сприяння забезпеченню безпеки постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання шляхом залучення до проведення особливих видів контролю органу державного енергетичного контролю (нагляду), які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
17) рекомендація – вид документу, який оформлюється за результатами діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду), в якому зазначається перелік виявлених порушень нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем, а також рекомендації органу державного енергетичного контролю (нагляду) щодо шляхів та термінів їх усунення;
18) систематичне порушення – неодноразове (два чи більше разів) невиконання чи неналежне виконання підконтрольним суб’єктом вимог нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем, що повторно призвело до виникнення технологічних порушень, що мають значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення енергетичної безпеки держави;
19) технологічне порушення – порушення в роботі обладнання підконтрольного об’єкта чи об’єднаної ОЕС в цілому, яке супроводжується відхиленням хоча б одного з експлуатаційних параметрів від гранично допустимих значень, що призвело або може призвести до зниження надійності роботи, несправності, виходу з ладу обладнання, зниження параметрів якості, порушення режимів та/або припинення енергопостачання або створити загрозу життю та здоров’ю людей чи завдати шкоди навколишньому природному середовищу, або несправність (відмова в роботі) обладнання із зазначеними наслідками, яке відбулося внаслідок технічних причин або в результаті дій (у тому числі помилкових) персоналу.
2. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у законах України «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», «Про нафту і газ», «Про трубопровідний транспорт», «Про енергетичну ефективність», «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про національну безпеку України», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції» та інших законодавчих актах, які регулюють відносини в цих галузях.
Стаття 2. Правове регулювання державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Правове регулювання державного енергетичного контролю (нагляду) здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, рішеннями Ради національної безпеки та оборони України в енергетичній сфері та енергетичній безпеці, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Права та обов’язки підконтрольних суб’єктів визначаються відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших законодавчих актах, які регулюють відносини в цих сферах (галузях) з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про адміністративну процедуру».
3. Положення інших законів, що регулюють відносини, які виникають у зв’язку з державним енергетичним контролем (наглядом) в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та контролю щодо забезпечення надійного та безпечного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів , застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Стаття 3. Сфера дії Закону
1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані із здійсненням державного енергетичного контролю (нагляду) в галузі електроенергетики за діяльністю учасників ринку електричної енергії, у тому числі за діяльністю виробників електричної енергії, оператора системи передачі, операторів систем розподілу, операторів установок зберігання енергії та споживачів в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування.
2. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов’язані зі здійсненням державного енергетичного контролю (нагляду) у сфері теплопостачання за діяльністю суб’єктів відносин у сфері теплопостачання, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісних організацій, споживачів в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування.
3. Дія цього Закону поширюється також на суспільні відносини, пов’язані зі здійсненням державного енергетичного контролю (нагляду) на ринку природного газу за діяльністю операторів газотранспортної системи, операторів газорозподільної системи, операторів газосховища, операторів установки LNG, замовників, газовидобувних підприємств в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування.
4. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, у видобувній галузі (крім видобутку природного газу).
Стаття 4. Мета та завдання державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Метою здійснення державного енергетичного контролю (нагляду) є реалізація та забезпечення принципів, а саме:
енергетичної безпеки держави;
безпеки постачання електричної енергії та природного газу;
надійного, безпечного та безперебійного постачання електричної та теплової енергії, природного газу споживачам, що є необхідними елементами безпеки, життя та здоров’я людини;
встановлення відповідальності суб’єктів господарювання, що забезпечують управління і технічне обслуговування підконтрольних об’єктів за порушення вимог нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем.
2. Завданням державного енергетичного контролю (нагляду) є запобігання порушенням та забезпечення додержання вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу суб’єктів господарювання, що забезпечують управління і технічне обслуговування підконтрольних об’єктів в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування.
Стаття 5. Основні принципи державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Державний енергетичний контроль (нагляд) здійснюється за такими принципами:
адекватності;
безперервності;
гарантування прав та законних інтересів кожного суб’єкта господарювання;
доброчесності;
доцільності;
збалансованості;
неупередженості;
об'єктивності;
оперативності;
підзвітності;
підконтрольності;
пріоритетності;
рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання.
Розділ II
УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (НАГЛЯДУ)
Стаття 6. Завдання органу державного енергетичного контролю (нагляду)
1. До завдань органу державного енергетичного контролю (нагляду) в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів, належить:
1) розроблення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу, а також внесення їх керівником цього органу на розгляд міністра центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу, який спрямовує та координує його діяльність;
2) реалізація державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
3) здійснення інших завдань, визначених законом, у тому числі спрямованих на підвищення ефективності використання енергетичного обладнання та енергетичних ресурсів в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Стаття 7. Органи виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу
1. До органів виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу належать:
1) Кабінет Міністрів України;
2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу;
3) орган державного енергетичного контролю (нагляду);
4) інші органи державної влади відповідно до законодавства.
Стаття 8. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу
1. До повноважень Кабінету Міністрів України в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу належать:
1) забезпечення здійснення державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
2) забезпечення проведення бюджетної, фінансової політики в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу.
3) спрямування і координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
4) затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, та порядку визначення періодичності здійснення планового заходу державного енергетичного контролю (нагляду);
5) затвердження порядку визначення та внесення розміру плати за здійснення державного енергетичного контролю (нагляду) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу органом державного енергетичного контролю (нагляду);
6) затвердження порядку визначення розміру обов’язкових відрахувань енергетичних підприємств;
7) затвердження порядку функціонування інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного контролю (нагляду);
8) здійснення інших повноважень у цих галузях відповідно до Конституції України, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу
1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетиці і теплопостачанні, а також на ринку природного газу, належать:
1) формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу відповідно до повноважень, визначених законодавством;
2) здійснення нормативно-правового регулювання в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
3) формування в межах своїх повноважень науково-технічної політики в галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу;
4) затвердження порядку проведення аудиту технічного органом державного енергетичного контролю (нагляду);
5) визначення порядку здійснення державного моніторингу діяльності підконтрольних суб'єктів в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу в частині технічної експлуатації підконтрольних об’єктів, випробування та ремонту, виконання робіт з проєктування;
6) визначення порядку організації інформаційного обміну в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
7) визначення порядку опрацювання органом державного енергетичного контролю (нагляду) звітності в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
8) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом, іншими законами України.
Стаття 10. Повноваження органу державного енергетичного контролю (нагляду).
1. До повноважень органу державного енергетичного контролю (нагляду) належить:
реалізація державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
2) вжиття заходів щодо адаптації національного законодавства про державний енергетичний контроль (нагляд) до законодавства Європейського Союзу;
3) вжиття заходів щодо налагодження співпраці із підконтрольними суб'єктами стосовно запобігання чи зменшення ризиків настання аварій або відмов у роботі підконтрольних об’єктів;
4) здійснення державного енергетичного контролю (нагляду) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
5) здійснення екстреного реагування на технологічні порушення в роботі обладнання підконтрольного об’єкта чи об’єднаної ОЕС в цілому;
6) ініціювання припинення експлуатації підконтрольних об’єктів, а також вимога заборони здійснення господарської діяльності в межах охоронних зон підземних сховищ природного газу шляхом подання відповідного позову до суду на підставі акту, складеного за результатами здійснення відповідного заходу державного енергетичного контролю (нагляду), в ході якого виявлено порушення режиму охоронних зон;
7) вжиття у порядку, визначеному законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог законів України та інших встановлених вимог;
8) здійснення державного моніторингу дій підконтрольних суб'єктів в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
9) узагальнення практики застосування законодавства про електроенергетику, теплопостачання, ринок природного газу, розроблення пропозиції щодо вдосконалення відповідного законодавства і в установленому порядку внесення їх для розгляду центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу;
10) узагальнення результатів здійснення державного енергетичного контролю (нагляду), аналізу причин виявлених порушень, розроблення і внесення у встановленому порядку пропозиції щодо розроблення або перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту суспільних інтересів;
11) інформування державних органів, органів місцевого самоврядування та громадськості про результати здійснення державного енергетичного контролю (нагляду);
12) розроблення і здійснення заходів, спрямованих на підвищення ефективності своєї діяльності із здійснення державного енергетичного контролю (нагляду);
13) забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних інспекторів з енергетичного контролю (нагляду), які здійснюють державний енергетичний контроль (нагляд);
14) сприяння забезпеченню ефективного використання енергетичного обладнання та енергетичних ресурсів в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
15) перевірка додержання підконтрольними суб'єктами вимог нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем;
16) перевірки відповідності існуючих підконтрольних об’єктів проєктній документації;
17) розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань, що належать до компетенції органу державного енергетичного контролю (нагляду);
18) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом, іншими законами України.
Розділ IІІ
ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (НАГЛЯДУ)
Стаття 11. Вимоги до заходів державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Заходи державного енергетичного контролю (нагляду) здійснюється органом державного енергетичного контролю (нагляду) через державних інспекторів з енергетичного контролю (нагляду).
2. Заходи державного енергетичного контролю (нагляду) здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу безпосередньо та через його територіальні органи.
3. Державні інспектори з енергетичного контролю (нагляду) мають право фіксувати заходи державного енергетичного контролю (нагляду) чи окремі дії технічними приладами й засобами, що мають функції фото- та/або відеозйомки, аудіо‑та/або відеозапису.
4. Під час заходів державного енергетичного контролю (нагляду) мають право проводити вимірювання засобами вимірювальної техніки, які відповідають законодавству про метрологію та метрологічну діяльність.
5. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, санітарно-гігієнічних вимог, вимог у сфері пожежної та техногенної безпеки, вимог у сфері охорони праці, енергетичного збереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами у сфері статистики, прокуратури та іншими відповідними правоохоронними і контролюючими органами.
Стаття 12. Особливі вимоги до здійснення державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Державний енергетичний контроль (нагляд) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності підконтрольного суб'єкта або його відокремлених підрозділів.
2. У разі, якщо підконтрольний суб’єкт на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного енергетичного контролю (нагляду) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу, відповідні планові заходи здійснюються органом державного енергетичного контролю (нагляду) одночасно з усіма заходами державного енергетичного контролю (нагляду).
3. Планові та позапланові заходи, що здійснюються за місцем провадження господарської діяльності підконтрольного суб'єкта, його відокремлених підрозділів здійснюються в робочий час підконтрольного суб'єкта, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Стаття 13. Права державних інспекторів з енергетичного контролю (нагляду) під час здійснення заходів державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Під час здійснення заходів державного енергетичного контролю (нагляду) державні інспектори з енергетичного контролю (нагляду) мають право:
1) безперешкодного доступу та перебування на підконтрольних об’єктах з метою здійснення заходу державного енергетичного контролю (нагляду);
2) здійснювати в установленому порядку обстеження (перевірку), огляд підконтрольних об’єктів, а також складати за їх результатами відповідні акти;
3) вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного енергетичного контролю (нагляду);
4) складати в установленому законодавством порядку документи щодо здійснення заходів державного енергетичного контролю (нагляду) і здійснювати контроль (нагляд) за їх виконанням та вживати інші заходи у порядку, визначеному законодавством України;
5) розглядати скарги, звернення учасників ринку електричної енергії, суб’єктів ринку природного газу, суб’єктів відносин галузі теплопостачання, а також у разі виявлення порушень вживати відповідних заходів з метою їх усунення;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, експертних та громадських об’єднань (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) надавати учасникам ринку електричної енергії, суб’єктам ринку природного газу, суб’єктам відносин у сфері теплопостачання консультаційну допомогу та розглядати спірні питання, що виникають між учасниками цих ринків чи суб’єктами відносин у сфері теплопостачання, у межах своєї компетенції.
Стаття 14. Вимоги до державних інспекторів з енергетичного контролю (нагляду) органу державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Державні інспектори з енергетичного контролю (нагляду) органу державного енергетичного контролю (нагляду) є державними службовцями органу державного енергетичного контролю (нагляду) та користуються правами і виконують обов’язки державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу».
2. Державні інспектори з енергетичного контролю (нагляду) органу державного енергетичного контролю (нагляду) зобов’язані регулярно підвищувати кваліфікацію в порядку, визначеному Законом України «Про державну службу», а також повинні мати професійно-технічну освіту відповідно до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а також інші кваліфікаційні вимоги визначені у порядку проведення аудиту технічного встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу.
3. Державні інспектори з енергетичного контролю (нагляду) органу державного енергетичного контролю (нагляду) зобов’язані відмовитися від виконання явно злочинного наказу, доручення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу, а також вжити інші заходи, передбачені законом.
Стаття 15. Планові заходи державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Планові заходи державного енергетичного контролю (нагляду) здійснюються у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», а також з урахуванням особливостей визначених цим Законом.
2. За наявності у суб’єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного енергетичного контролю (нагляду) щодо такого суб’єкта господарювання мають право здійснювати окремо в кожному відокремленому підрозділі або підконтрольному об’єкті протягом строку здійснення одного планового заходу.
3. Якщо підконтрольному суб’єкту на праві власності, володіння або користування належить більше одного підконтрольного об’єкта, у межах яких провадиться господарська діяльність, кількість балів за всіма критеріями може нараховуватися окремо щодо кожного підконтрольного об’єкта відповідно до визначених критеріїв у відповідній галузі державного енергетичного контролю (нагляду), за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.
У такому випадку ступінь ризику підконтрольного суб’єкта визначається як найбільший зі ступенів ризику його об’єктів. Періодичність здійснення заходів державного енергетичного контролю (нагляду) щодо кожного об’єкта визначається окремо відповідно до його ступеня ризику.
Стаття 16. Позапланові заходи державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Позапланові заходи державного енергетичного контролю (нагляду) здійснюються у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання», а також з урахуванням особливостей визначених цим Законом.
2. Крім підстав для здійснення позапланових заходів, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», додатковими підставами є:
1) доручення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу про перевірку підконтрольних суб’єктів у відповідній галузі у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або виникненням аварійних ситуацій, настанням події, аварії, аварійної ситуації та/або технологічного порушення, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення енергетичної безпеки держави;
2) невиконання у встановлені терміни рекомендацій органу державного енергетичного контролю (нагляду), складених за результатами державного моніторингу щодо виявлених порушень норм і правил з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, з питань технічного стану та організації експлуатації теплових, тепловикористальних, теплогенеруючих установок і мереж, порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам, випробування та ремонту зазначених установок і мереж, режимів постачання теплової енергії у сфері теплопостачання та вимог порушень на ринку природного газу.
Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного енергетичного контролю (нагляду) за наявністю погодження органу державного енергетичного контролю (нагляду);
3) виявлення за результатами документальної перевірки порушень підконтрольним суб’єктом вимог нормативно-правових актів, норм і правил в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, технічного стану та експлуатації теплових, тепловикористальних установок та мереж, технічного стану газотранспортних і газорозподільних систем.
Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного енергетичного контролю (нагляду) за наявністю погодження органу державного енергетичного контролю (нагляду).
Стаття 17. Документальні перевірки
1. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) має право проводити документальні перевірки в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу, у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Документальна перевірка проводиться з метою виявлення і усунення порушень, контролю своєчасності, достовірності, повноти виконання робіт (заходів) з питань технічного стану енергетичних об’єктів і мереж, енергетичного обладнання, їх організації, експлуатації та обслуговування, виявлення і усунення порушень у сфері теплопостачання та на ринку природного газу на підставі статистичної та іншої звітності або інформації, передбаченої цим Законом, а також іншими законодавчими актами.
Документальна перевірка проводиться державними інспекторами з енергетичного контролю (нагляду) без присутності посадових осіб підконтрольних суб’єктів та без виїзду на підконтрольний об’єкт.
3. Видання організаційно-розпорядчого документу на проведення документальної перевірки не потребується.
За результатами документальної перевірки у разі наявності порушень вимог законодавства про технічний стан енергетичних об’єктів і мереж, енергетичне обладнання, їх організацію, експлуатацію та обслуговування, а також у сфері теплопостачання та на ринку природного газу, складається довідка, на підставі якої протягом п’яти робочих днів з дня її складання керівником органу державного енергетичного контролю (нагляду) приймається рішення щодо надання погодження на проведення позапланового заходу державного енергетичного контролю (нагляду).
Стаття 18. Аудит технічний
1. Проведення аудиту технічного органом державного енергетичного контролю (нагляду) здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Аудит технічний реалізується за зверненням підконтрольного суб’єкта органом державного енергетичного контролю (нагляду).
Аудит технічний здійснюється на договірних засадах на платній основі.
Орган державного енергетичного контролю (нагляду) протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення укладає договір з підконтрольним суб’єктом про проведення аудиту технічного з додержанням положень цивільного та господарського законодавства.
3. Під час проведення аудиту технічного здійснюється систематизований аналіз технічного стану та організації експлуатації об'єктів підконтрольних суб’єктів з метою виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу без застосування штрафних санкцій.
4. Видами аудиту технічного є:
1) аудит технічний, який проводиться відповідно до переліку питань, визначених уніфікованою формою акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного енергетичного контролю (нагляду) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу;
2) аудит технічний, який проводиться щодо визначених у договорі про проведення аудиту технічного питань технічного стану конкретних енергетичних об’єктів і мереж, енергетичного обладнання, втрат енергоносіїв при виробництві, передачі, транспортуванні, розподілу та постачанні енергії, технологічних витрат енергії в елементах мережі, що пов'язані з передачею енергії мережами суб'єктів господарювання.
5. За результатами аудиту технічного орган державного енергетичного контролю (нагляду) надає пропозиції.
6. У разі виявлення порушень при проведенні аудиту технічного орган державного енергетичного контролю (нагляду) надає у письмовій формі пропозиції щодо проведення необхідних дій для їх усунення.
Аудит технічний вважається завершеним після надання підконтрольному суб’єкту пропозицій щодо проведення необхідних дій для усунення порушень вимог законодавства про державний енергетичний контроль (нагляд).
У разі отримання підконтрольним суб’єктом за результатами аудиту технічного, проведеного відповідно до переліку питань, визначених уніфікованою формою акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу, пропозицій про стан додержання ним вимог законодавства про державний енергетичний контроль (нагляд), періодичність здійснення планових заходів державного енергетичного контролю (нагляду) такого суб’єкта збільшується у 1,5 рази, якщо це не суперечить зобов’язанням України за ратифікованими міжнародними договорами України.
Протягом 3 робочих днів після проведеного аудиту технічного орган державного енергетичного контролю (нагляду) вносить відомості про проведений аудит технічний до інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного контролю (нагляду).
Стаття 19. Питання здійснення державного моніторингу
1. Здійснення державного моніторингу діяльності підконтрольних суб'єктів в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу здійснюється у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) може залучатися до проведення моніторингу безпеки постачання електричної енергії шляхом проведення аналізу та оцінки додержання вимог законів України «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», а також нормативно-правових актів, норм і правил, зокрема:
1) додержання оператором системи передачі, операторами систем розподілу та виробниками електричної енергії вимог нормативно-правових актів стосовно підготовки обладнання до роботи в осінньо-зимовий період, період грозової активності, розчистки трас;
2) підтвердження інформації, поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу від оператора системи передачі, операторів систем розподілу та виробників електричної енергії щодо здійснення ними реконструкції, модернізації, ремонтів енергетичного обладнання електричних станцій та мереж;
3) виявлення фактів неповідомлення оператором системи передачі, операторами систем розподілу та виробниками електричної енергії про технологічне порушення на об’єктах електроенергетики учасників ринку електричної енергії (крім побутових споживачів та споживачів не віднесених до особливої групи непобутових споживачів);
4) виконання оператором системи передачі, операторами систем розподілу та виробниками електричної та теплової енергії графіків ремонтів обладнання, будівель і споруд, енергогенеруючого обладнання та обладнання магістральних та розподільчих мереж;
5) виявлення фактів невідповідності потужності, що заявляється і фактично представляється генеруючими об’єктами, з урахуванням правил ринку електричної енергії;
6) виявлення фактів невиконання виробниками електричної та теплової енергії графіків накопичення вугілля в межах прогнозних балансів виробництва електричної енергії;
7) виявлення фактів невиконання виробниками електричної та теплової енергії заходів щодо запобігання технологічним порушенням у роботі енергогенеруючого та мережевого обладнання;
8) виконання оператором системи передачі, операторами систем розподілу та виробниками електричної та теплової енергії протиаварійних тренувань оперативного персоналу на виконання затверджених графіків;
9) додержанням встановленого нормативно-правовими актами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам, у тому числі за графіками обмеження електроспоживання, аварійного відключення споживачів та погодинного відключення споживачів, а також протиаварійних систем зниження електроспоживання, а саме системної протиаварійної автоматики;
10) наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об’єктах споживачів електричної енергії першої категорії і особливої групи першої категорії з надійності електропостачання;
11) інших питань, які потребують розгляду у форматі державного моніторингу для забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
3. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) залучається до здійснення моніторингу безпеки постачання природного газу, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки додержання вимог нормативно-правових актів, норм і правил, зокрема:
1) додержання оператором газотранспортної системи, операторами газорозподільної системи, операторами газосховища, операторами установки LNG, замовників, газовидобувними підприємствами вимог нормативно-правових актів стосовно підготовки обладнання до роботи в осінньо-зимовий період;
2) підтвердження інформації, поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу від операторів газотранспортної системи, операторів газорозподільної системи, операторів газосховища, операторів установки LNG, замовників, суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з видобутку природного газу щодо здійснення ними реконструкції, модернізації, ремонтів енергетичного обладнання;
3) виявлення фактів неповідомлення оператором газотранспортної системи, операторами газорозподільної системи, операторами газосховища, операторами установки LNG, замовниками, газовидобувним підприємством про технологічне порушення на об’єктах газової інфраструктури;
4) виявлення фактів припинення постачання газу оператором газотранспортної системи, операторами газорозподільної системи, операторами газосховища, операторами установки LNG, газовидобувним підприємством в результаті технологічного порушення, аварії на об’єктах цих систем;
5) ходу проведення оператором газотранспортної системи, операторами газорозподільної системи, операторами газосховища, операторами установки LNG, газовидобувним підприємством робіт з ремонту обладнання та інших заходів пов’язаних з відновленням постачання газу, яка виникла в результаті технологічного порушення на об’єктах цих систем;
6) інші питання, які потребують розгляду у форматі державного моніторингу для забезпечення безпеки постачання природного газу.
4. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) залучається до здійснення моніторингу безпеки постачання у сфері теплопостачання, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки додержання вимог нормативно-правових актів, норм і правил зокрема:
1) підготовки енергетичного обладнання до роботи в опалювальному періоді;
2) порядку повідомлення про технологічні порушення та порядку розслідування технологічних порушень в роботі обладнання, підконтрольного суб’єкта/об’єкта чи об’єднаної ОЕС в цілому;
3) забезпечення належного технічного стану теплових, тепловикористальних установок та мереж, а також організації їх експлуатації під час проходження опалювального періоду;
4) своєчасного початку опалювального періоду підконтрольними суб’єктами, які провадять діяльність з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії;
5) виконання графіків ремонтів теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання;
6) затвердження та виконання плану заходів з підготовки до роботи в опалювальний період підконтрольними суб’єктами у сфері теплопостачання;
7) підтвердження інформації щодо здійснення суб’єктами господарювання реконструкції, модернізації, ремонтів енергетичного обладнання;
8) виявлення фактів невиконання заходів щодо запобігання технологічним порушенням у роботі теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання;
9) виконання протиаварійних тренувань оперативного персоналу підконтрольного суб’єкта на виконання затверджених графіків;
10) інші питання, які потребують розгляду у форматі державного моніторингу безпеки постачання теплової енергії.
5. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) на підставі аналізу даних здійснених контрольних заходів, розгляду скарг, матеріалів розслідування аварії, аварійної ситуації та/або технологічного порушення на підконтрольних об’єктах та на підставі спостережень і аналізу інформації, що є у вільному доступі здійснює:
1) моніторинг стану та організації експлуатації енергетичного обладнання в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів;
2) моніторинг виконання заходів, передбачених актами технологічних розслідувань в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів;
3) моніторинг оперативного обслуговування електричних станцій і мереж, мереж транспортування та розподілу природного газу, джерел виробництва теплової енергії та мереж її постачання в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів;
4) моніторинг технологічних порушень, в частині технічного стану, експлуатації та обслуговування підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів, у тому числі участь у відповідних комісіях, на підконтрольних об’єктах;
5) моніторинг додержання вимог нормативно-правових актів, норм і правил підконтрольними суб’єктами в частині технічного стану підконтрольних об’єктів, їх експлуатації та обслуговування, забезпечення енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів;
6. За результатами державного моніторингу орган державного енергетичного контролю (нагляду) формує узагальнений звіт у порядку, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Орган державного енергетичного контролю (нагляду) оприлюднює результати державних моніторингів на своєму офіційному вебсайті та/або вносить до інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного контролю (нагляду).
Стаття 20. Екстрене реагування на технологічні порушення
1. Порядок екстреного реагування органу державного контролю (нагляду) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу в якому зокрема, встановлюються повноваження державних інспекторів з державного енергетичного контролю (нагляду) органу державного енергетичного контролю (нагляду) при здійсненні заходів екстреного реагування.
За результатами екстреного реагування складається висновок за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) має право екстреного реагування шляхом здійснення контролю за додержанням порядку організації та експлуатації підконтрольного об’єкта, на якому відбулося технологічне порушення.
3. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) має право екстреного реагування шляхом здійснення контролю на технологічне порушення в роботі обладнання, підконтрольного суб’єкта/об’єкта чи об’єднаної ОЕС в цілому.
4. Під час проведення екстреного реагування, орган державного енергетичного контролю (нагляду) може прийняти рішення про необхідність відбору зразків, що полягає у відборі зразків обладнання, які пов’язані з виробництвом (видобутком), передачею (транспортуванням) та розподілом (постачанням) електричної, теплової енергії, або природного газу, з метою відповідної їх перевірки шляхом проведення простих або лабораторних досліджень.
Прості дослідження проводяться для виявлення дефектів або з’ясування причин пошкодження обладнання за допомогою методів експрес-діагностики, що не потребують направлення відібраних зразків обладнання до лабораторії та проводяться у визначених цим Законом випадках за місцем проведення державного енергетичного контролю (нагляду).
5. Для забезпечення екстреного реагування орган державного енергетичного контролю (нагляду) має право:
контролю виконання учасниками ринку команди диспетчера вищого рівня на ведення графіків обмеження та аварійного відключення;
контролю спрацювання протиаварійних систем зниження електричного споживання;
на отримання від підконтрольних суб’єктів інформації про технологічне порушення (реагування на екстрену ситуацію) доступу до інформаційної бази, яка містить технологічну інформацію про порушення в роботі обладнання, підконтрольного об’єкта чи об’єднаної ОЕС в цілому.
6. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) направляє усім підконтрольним суб’єктам рекомендації для вжиття відповідних заходів, веде їх облік та звітність про їх виконання.
7. Під час екстреного реагування дозволяється припинення енергетичних ресурсів споживачам за рішенням енергетичного підприємства, у випадках, які загрожують життю та здоров’ю людей, що має бути зафіксовано енергетичним підприємством.
Стаття 21. Документи, що складаються органом державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного енергетичного контролю (нагляду) видає наказ, який має містити інформацію у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
2. На підставі наказу оформляється направлення на здійснення заходу державного енергетичного контролю (нагляду), яке підписується з використанням електронного підпису керівником органу державного енергетичного контролю (нагляду) або його заступником або керівником територіального органу державного енергетичного контролю (нагляду) або його заступником із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується в установленому законодавством порядку.
3. Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
4. Перед початком здійснення заходу державного енергетичного контролю (нагляду) посадові особи органу державного енергетичного контролю (нагляду) зобов’язані пред’явити суб’єкту господарювання (керівнику суб’єкта господарювання - юридичної особи, фізичній особі – підприємцю) або уповноваженій особі суб’єкта господарювання направлення та службове посвідчення, що засвідчує державного інспектора з енергетичного контролю (нагляду), і надати суб’єкту господарювання копію направлення.
5. Державний інспектор з енергетичного контролю (нагляду) без направлення на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний енергетичний контроль (нагляд) суб’єкта господарювання.
6. За результатами здійснення планового заходу державного енергетичного контролю (нагляду) щодо одного суб’єкта господарювання органом державного енергетичного контролю (нагляду) може складатись більше одного акта, якщо такий плановий захід здійснюється за різними адресами місцезнаходження суб’єкта господарювання.
7. У разі, якщо державними інспекторами з енергетичного контролю (нагляду) в ході проведення планової або позапланової перевірки виявлені порушення, що становлять загрозу енергетичній безпеці та/або життю та здоров’ю людей, посадовими особами органу державного енергетичного контролю (нагляду) видається припис на усунення виявленого порушення.
8. За результатами перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного енергетичного контролю (нагляду), в ході якого виявлено не усунення порушень вимог законодавства, видається розпорядження щодо застосування до суб’єкта господарювання санкцій та підписується керівником територіального органу державного енергетичного контролю (нагляду) або його заступником.
9. Державні інспектори з енергетичного контролю (нагляду) органу державного енергетичного контролю (нагляду) за результатами розслідування технологічного порушення складають акт розслідування, або підписують його як члени комісії з розслідування та надають його суб’єкту господарювання, що здійснює експлуатацію відповідного об’єкта енергетики.
10. Державні інспектори з енергетичного контролю (нагляду) органу державного енергетичного контролю (нагляду) за результатами розслідування аварії, аварійної ситуації та/або технологічного порушення на певному підконтрольному об’єкті маються право видавати рекомендації по здійсненню технічних та/або організаційних заходів для запобігання подібних подій на інших об’єктах.
11. Державні інспектори з енергетичного контролю (нагляду) органу державного енергетичного контролю (нагляду) за результатами аудиту технічного, у разі його проведення за ініціативи суб’єкта господарювання, що здійснює експлуатацію підконтрольного об’єкта, складають акт виконаних робіт та надають його замовнику разом з пропозиціями щодо відповідності енергоустановок даного підконтрольного об’єкта вимогам нормативно-правових актів, норм і правил, а також надають пропозиції стосовно впровадження першочергових заходів для попередження травматизму та досягнення безпечної та безаварійної роботи.
12. За результатами здійснення державного енергетичного контролю (нагляду), включно з опрацюванням оперативної інформації в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу орган державного енергетичного контролю (нагляду) в порядку і в терміни, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу надають:
1) оперативну інформацію щодо знеструмлень в електричних мережах операторів систем розподілу внаслідок активних бойових дій, несприятливих погодних умов та внаслідок застосування графіків обмеження споживання електричної енергії;
2) висновок про готовність підконтрольних суб’єктів/об’єктів паливно-енергетичного комплексу до роботи в осінньо-зимовий період, який надається за результатами аналізу стану підготовки підконтрольних об’єктів до осінньо-зимового періоду;
3) висновок про готовність об’єктів у сфері теплопостачання до роботи в опалювальний період та в період надзвичайних ситуацій за результатами оцінки стану готовності об’єктів у сфері теплопостачання до роботи в опалювальний період та в період надзвичайних ситуацій;
4) висновок щодо відповідності технічного стану електротехнічного устаткування, організації його експлуатації, додержанням встановлених режимів генерації електричної енергії на об’єктах підконтрольних суб'єктів, яким встановлено «зелений» тариф, та щодо встановлення причин технологічних порушень та розроблення ефективних заходів для забезпечення упередження виникнення порушень в роботі зазначених об’єктів електричних мереж;
13. За результатами здійснення державного енергетичного контролю (нагляду) в частині проведення оглядів по галузям та/або по видам діяльності надається інформація стосовно:
1) технічного стану підконтрольних об’єктів та організації експлуатації енергетичного обладнання;
2) оперативного обслуговування електричних станцій і мереж, мереж транспортування та розподілу природного газу, джерел виробництва теплової енергії та мереж її постачання а також якості товарів і послуг, що надаються в цих галузях;
3) причин виникнення, ходу розвитку аварій або аварійних ситуацій на підконтрольних об’єктах.
14. За результатами розгляду звернення підконтрольного суб'єкта орган державного енергетичного контролю (нагляду) надає:
1) висновок щодо пріоритетності технічних рішень для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, передбачених проєктами інвестиційних програм суб’єктів відносин у сфері теплопостачання, що надається за результатами розгляду проєктів інвестиційних програм суб’єктів відносин у сфері теплопостачання;
2) висновок щодо пріоритетності технічних рішень для розвитку системи передач та системи розподілу, передбачених проектами інвестиційних програм оператора системи передачі та операторів систем розподілу;
3) висновок щодо технічного обґрунтування вимог технічних умов на приєднання до електричних, теплових та газових мереж;
4) висновок щодо узгодження програм навчання спеціалізованих навчальних закладів з питань технічної експлуатації енергетичного обладнання;
5) висновок щодо додержання підконтрольними суб’єктами вимог нормативно-правових актів, норм і правил з питань технічного стану, експлуатації та обслуговування електричних станцій і мереж, електричних установок і мереж, теплових, тепловикористальних установок та мереж, газотранспортних і газорозподільних систем;
6) інформаційне повідомлення, рекомендації та аналітичні матеріали за результатами технологічних порушень, що відбулись в ОЕС України;
7) висновок щодо фактичного виконання оператором системи розподілу технічних заходів, які передбачені проектом під час приєднання розподільчих електричних мереж;
8) висновок щодо обґрунтованості запланованих обсягів включення до інвестиційних програм робіт з модернізації та реконструкції енергетичного обладнання виробників електричної енергії;
9) висновок щодо обґрунтованості запланованих обсягів включення до інвестиційної програми робіт з модернізації та реконструкції електричних мереж оператора системи передач;
10) пропозиції за результатами здійснення аудиту технічного стану та організації експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання, випробування та ремонту зазначених установок і мереж, режимів постачання теплової енергії;
11) висновок за результатами розслідування технологічних порушень, аварій на об’єктах у сфері теплопостачання;
12) висновок про підтвердження проведення окремих робіт при підготовці енергетичних об’єктів до опалювального періоду (гідравлічні випробування, налагоджувальні роботи, підтвердження проведення ремонтних робіт);
13) висновок за результатами оцінки проектної документації щодо додержання вимог нормативно-технічної документації;
14) висновок щодо організації роботи та функціонування енергетичного обладнання у сфері теплопостачання;
15) висновок щодо доцільності приєднання/від’єднання до/від централізованого опалення;
16) висновок щодо технічної можливості приєднання джерела теплопостачання;
17) висновок щодо працездатності енергетичного обладнання, вузлів обліку теплової енергії систем теплопостачання;
18) висновок щодо наявності працездатності систем автоматизації теплотехнічних процесів;
19) висновок щодо відповідності змонтованого обладнання проектній документації та вимогам нормативно-правових актів, норм і правил;
20) заключення про проведення вимірювань параметрів та характеристик роботи енергетичного обладнання;
21) висновок за результатами перевірки відповідності категорійності об’єкта щодо надійності теплопостачання;
22) висновок щодо доцільності модернізації/реконструкції енергетичного обладнання;
23) заключення за результатами перевірки якості та обсягу проведення ремонтних, випробувальних та налагоджувальні робіт;
24) висновок щодо складання температурних графіків;
25) висновок щодо додержання охоронних зон систем електро, газо, теплопостачання;
26) висновок щодо можливості виконання організаціями ремонтних, випробувальних та налагоджувальні робіт.
27) інші документи визначені законами України «Про ринок електричної енергії», «Про теплопостачання», «Про ринок природного газу», а також нормативно-правовими актами, нормами і правилами.
15. Встановлення форми документів, визначених пунктами другим - четвертим частини 12, пунктами першим - двадцять сьомим частини 14 статті 21, у тому числі рівень доступу до цих документів, перелік суб’єктів, яким він надається, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Стаття 22. Прозорість і конфіденційність заходів державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Конфіденційність в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації забезпечується згідно з вимогами Закону України «Про інформацію».
2. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) зобов’язаний забезпечити прозорість заходів, які він здійснює у рамках здійснення державного енергетичного контролю (нагляду).
3. З метою забезпечення прозорості орган державного енергетичного контролю (нагляду) оприлюднює на своєму офіційному вебсайті узагальнену інформацію, що стосується змісту та результатів заходів державного енергетичного контролю (нагляду).
4. Орган державного енергетичного контролю (нагляду), а також особи, які здійснюють заходи державного енергетичного контролю (нагляду), зобов’язані забезпечувати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, отриманої ними у зв’язку із здійсненням державного енергетичного контролю (нагляду).
Розділ ІV
ПЛАНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (НАГЛЯДУ)
Стаття 23. Довгострокова програма діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) розробляє та організовує виконання довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу. Виконання довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) забезпечується шляхом складання, затвердження та виконання щорічних планів роботи державного енергетичного контролю (нагляду), оцінки їх виконання, а також шляхом планування і здійснення заходів з усунення виявлених недоліків.
2. Довгострокова програма діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) щодо формування державної політики розвитку та реалізації контрольних функцій повинен складатись з перспективного на найближчі 5 років відповідно до ступенів ризику підконтрольних суб’єктів та щорічно підлягає актуалізації із врахуванням його виконання у найближчому прогнозному періоді.
3. Довгострокова програма діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) має містити загальну інформацію про структуру та організацію системи державного енергетичного контролю (нагляду), зокрема:
1) стратегічні цілі такого плану та опис того, яким чином вони враховані під час визначення пріоритетів державного енергетичного контролю (нагляду) та розподілу ресурсів для його виконання;
2) загальну організацію та управління державним енергетичним контролем (наглядом) на центральному та інших рівнях, включаючи здійснення державного енергетичного контролю (нагляду) окремих категорій;
3) системи контролю, які застосовуються у різних галузях, та координацію діяльності структурних підрозділів компетентного органу, його територіальних органів, відповідальних за здійснення державного енергетичного контролю (нагляду), а також інших органів виконавчої влади в установлених законом випадках;
4) здійснення планових заходів відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу і визначається періодичність здійснення планового заходу державного енергетичного контролю (нагляду) уповноваженими особами;
5) навчання персоналу, який здійснює державний енергетичний контроль (нагляд);
6) процедури, необхідні для здійснення державного енергетичного контролю (нагляду);
7) організацію та здійснення заходів екстреного контролю за додержанням порядку експлуатації підконтрольного об’єкта, на якому відбулося технологічне порушення;
8) організацію взаємодії між компетентним органом, його територіальними органами, уповноваженими особами та іншими особами, яким надано повноваження щодо здійснення заходів державного енергетичного контролю (нагляду);
9) актуалізації плану з врахуванням виконання його частини в найближчому прогнозному періоді.
4. До довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) вносяться зміни у разі:
зміни законодавства про електроенергетику, теплопостачання, ринок природного газу;
появи загроз у забезпеченні енергетичної безпеки держави та надійного, безпечного та безперебійного постачання електричною, тепловою енергією та природнім газом споживачів;
3) змін у структурі, управлінні або функціях органу державного енергетичного контролю (нагляду).
5. Перегляд та внесення змін до довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) здійснюються не пізніше 60 днів з моменту виникнення обставин, зазначених у частині четвертій цієї статті.
6. Довгострокова програма діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) базується на відповідній стратегії його розвитку, яка затверджується органом державного енергетичного контролю (нагляду) за погодження з центральним орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Стаття 24. Щорічний план роботи державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Щорічний план роботи державного енергетичного контролю (нагляду) на наступний рік розробляється органом державного енергетичного контролю (нагляду) до 1 грудня поточного року та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
2. Щорічний план роботи державного енергетичного контролю (нагляду) має відповідати довгостроковій програмі діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) та ґрунтуватися на ризик-орієнтованому підході.
3. Щорічний план роботи державного енергетичного контролю (нагляду) може включати:
1) щорічний план здійснення планових заходів державного енергетичного контролю (нагляду), що формується відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;
2) щорічний план здійснення державного моніторингу;
3) щорічний план документальної перевірки;
4) щорічний план здійснення аудиту технічного.
4. Щорічний план роботи державного енергетичного контролю (нагляду) переглядається одночасно з довгостроковою програмою діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) з урахуванням положень статті 24 цього Закону.
Стаття 25. Щорічний звіт про виконання довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) та щорічного плану роботи державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) щороку звітує перед центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу, про стан виконання довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) та щорічного плану роботи державного енергетичного контролю (нагляду) за попередній рік та оприлюднює звіт на своєму офіційному веб-сайті не пізніше 1 березня наступного за звітним року.
2. Щорічний звіт державного енергетичного контролю (нагляду) повинен містити інформацію про:
1) зміни, внесені до довгострокової програми діяльності органу державного контролю (нагляду) протягом звітного року, їх причини та обґрунтування;
2) загальний аналіз результатів державного енергетичного контролю (нагляду) та внутрішнього аудиту органу державного енергетичного контролю (нагляду), проведених протягом звітного року;
3) заходи, вжиті для виконання довгострокової програми діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду), та їх результати;
4) інші питання діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду).
Розділ V
ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (НАГЛЯДУ)
Стаття 26. Загальні положення фінансування державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Фінансування органу державного енергетичного контролю (нагляду) здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України та надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України.
2. Формування спеціального фонду здійснюється за рахунок:
1) плати за здійснення державного енергетичного контролю (нагляду). Порядок визначення та внесення розміру плати за особливості здійснення державного енергетичного контролю (нагляду) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу органом державного енергетичного контролю (нагляду) затверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
інших надходжень, які формуються за рахунок:
обов’язкових відрахувань енергетичних підприємств, розмір, яких формується у відсотках до чистого доходу. Розмір плати визначається у відсотках до первісної вартості основних фондів, які обліковуються на балансі відповідного суб’єкта господарювання. Перелік енергетичних підприємств, які сплачують обов’язкові відрахування, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу. Щорічна плата не може бути меншою 50 мінімальних заробітних плат, та здійснюється на початку бюджетного року, але не пізніше 30 червня поточного року. Порядок визначення розміру обов’язкових відрахувань енергетичних підприємств затверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
3) інших власних надходжень не заборонених законодавством.
3. Доходи, отримані у вигляді плати від енергетичних підприємств та інших надходжень, зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду).
Стаття 27. Оплата праці працівників органу державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Оплата праці працівників органу державного енергетичного контролю (нагляду) повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання ними службових обов’язків та стимулювати сумлінну працю.
2. Умови оплати праці, надання відпусток, питання соціального захисту працівників органу державного енергетичного контролю (нагляду) визначаються Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
3. Оплата праці працівників органу державного енергетичного контролю (нагляду) здійснюється у межах затвердженого фонду оплати праці, який є обсягом коштів, отриманих у вигляді фінансування із Державного бюджету України.
Додаткові стимулюючі виплати за рахунок власних надходжень (надбавка за інтенсивність праці та надбавка за виконання особливо важливої роботи (далі‑надбавки) встановлюються державним службовцям у відсотках до посадового окладу), які заплановані відповідно до кошторису для використання під час розрахунків із заробітної плати з працівниками.
Рішення про встановлення додаткових стимулюючих виплат приймається керівником органу державного енергетичного контролю (нагляду) відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку про додаткові стимулюючі надбавки та з урахуванням особистого внеску в загальний результат роботи. Загальний розмір надбавок, які може отримати керівник та працівники органу державного енергетичного контролю (нагляду) за рік, не може перевищувати 50 відсотків фонду посадового окладу для відповідних посад за рік.
Розділ VІ
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (НАГЛЯДУ)
Стаття 28. Інформаційна політика державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Інформаційна політика державного енергетичного контролю (нагляду) - це сукупність напрямів і способів діяльності органу державного енергетичного контролю (нагляду) з одержання, аналізу, використання, поширення та зберігання інформації щодо результатів здійснення:
заходів державного енергетичного контролю (нагляду) в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу за додержанням підконтрольними суб’єктами – учасниками ринку у сфері електроенергетики (крім споживачів), суб’єктами відносин у галузі теплопостачання, суб’єктами ринку природного газу вимог правил та інших нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних, теплових установок і мереж, енергетичного обладнання систем постачання природного газу, а саме, за:
забезпеченням надійного та безпечного постачання електричної і теплової енергії, природного газу споживачам;
державних моніторингів;
документальних перевірок;
аудитів технічних.
2. Головними напрямами і способами інформаційної політики державного енергетичного контролю (нагляду) є:
забезпечення доступу громадян до інформації щодо обліку і аналізу технологічних порушень в роботі енергетичного обладнання;
створення державної системи обліку і аналізу технологічних порушень в роботі енергетичного обладнання інформації;
зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;
забезпечення ефективного використання інформації щодо обліку і аналізу технологічних порушень в роботі енергетичного обладнання;
сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню державних інформаційних ресурсів енергетичного контролю (нагляду);
створення загальної системи охорони інформації;
сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України.
3. Інформація та відомості щодо заходів державного енергетичного контролю (нагляду) вносяться до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) відповідно до статті 41 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Стаття 29. Організація інформаційного обміну
1. Підконтрольні суб’єкти, що провадять діяльність в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу надають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу та органу державного енергетичного контролю (нагляду) інформацію, необхідну для здійснення ними функцій і повноважень, встановлених законодавством.
2. Оператор системи передачі зобов’язаний надавати центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу, та органу державного енергетичного контролю (нагляду) інформацію, необхідну для здійснення ними законодавчо встановлених функцій та повноважень, у тому числі щодо:
технологічних порушень на об'єктах електричних мереж, які знаходяться в експлуатації;
оцінки технічного стану електроустановок для передачі електричної енергії;
обсягів капітального ремонту підстанційного обладнання електричних мереж об'єктів системи передачі;
обсягів технічного обслуговування ліній електропередавання оператора системи передачі;
виконання обсягів інвестиційних програм з нового будівництва, реконструкції та повної заміни обладнання електричних мереж.
Також оператор системи передачі зобов’язаний надавати іншу необхідну інформацію органам виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу визначених частиною другою цієї статті для здійснення ними законодавчо встановлених функцій та повноважень.
3. Теплогенеруючі, теплотранспортуючі або теплопостачальні організації зобов’язані надавати органу державного енергетичного контролю (нагляду) інформацію, необхідну для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень, у тому числі щодо:
технологічних порушень на об'єктах у сфері теплопостачання, які знаходяться в експлуатації;
оцінки технічного стану об'єктів у сфері теплопостачання;
обсягів капітального ремонту об'єктів у сфері теплопостачання;
обсягів технічного обслуговування об'єктів у сфері теплопостачання;
наявності пошкоджених об'єктів у сфері теплопостачання;
виконання обсягів інвестиційних програм з нового будівництва, реконструкції, модернізації та повної заміни обладнання та теплових мереж.
Також оператор системи передачі зобов’язаний надавати іншу необхідну інформацію органам виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу визначених частиною третьою цієї статті для здійснення ними законодавчо встановлених функцій та повноважень.
4. Орган державного енергетичного контролю (нагляду) під час здійснення державного енергетичного контролю (нагляду) має право одержувати від суб’єктів ринку природного газу, їх посадових осіб на письмовий запит безоплатно необхідну для виконання покладених на нього завдань інформацію з питань, що виникають під час здійснення державного енергетичного контролю (нагляду), зокрема:
оцінки технічного стану об'єктів газової інфраструктури;
формування електронної бази геопросторових даних об'єктів газової інфраструктури;
паспортизації об'єктів газової інфраструктури та їх складових;
технологічних порушень на об'єктах газової інфраструктури, які знаходяться в експлуатації;
оснащення об'єктів газової інфраструктури та об’єктів споживачів природного газу засобами вимірювальної техніки;
обсягів технічного обслуговування об'єктів газової інфраструктури, які знаходяться в експлуатації;
наявності пошкоджених газопроводів, об’єктів та споруд на них;
наявності діючих газопроводів та споруд на них газотранспортної системи, газорозподільних систем, які не мають власника;
забезпечення нормативного рівня надійності газопостачання споживачів.
Також оператор системи передачі зобов’язаний надавати іншу необхідну інформацію органам виконавчої влади в галузях електроенергетики та теплопостачання, а також на ринку природного газу визначених частиною четвертою цієї статті для здійснення ними законодавчо встановлених функцій та повноважень.
5. Організація інформаційного обміну здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу.
Стаття 30. Інформаційно-аналітична система державного енергетичного контролю (нагляду)
1. Інформаційно-аналітична система енергетичного контролю (нагляду) призначена для:
1) організації комплексу робіт для забезпечення планування, аналізу та збору інформації (звітності) від підконтрольних суб’єктів щодо технічного стану, експлуатації енергетичного обладнання;
2) збору та аналізу інформації щодо технологічних порушень та аварій на підконтрольних об’єктах;
3) збору інформації про результати виконання підконтрольними суб’єктами рекомендацій законних вимог органу державного енергетичного контролю (нагляду).
2. Відомості, що містять інформацію з обмеженим доступом, до інформаційно-аналітичної державної системи енергетичного контролю (нагляду) не вносяться.
3. Доступ до відомостей інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного контролю (нагляду) здійснюється через мережу Інтернет у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
4. Під час створення інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного контролю (нагляду) забезпечуються її сумісність і взаємодія з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави в тому числі ІАС.
5. Відомості, внесені до інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного контролю (нагляду), захищаються відповідно до вимог законодавства про захисту інформації.
6. Інформаційно-аналітичної система державного енергетичного контролю (нагляду) є об’єктом права державної власності.
7. Створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного контролю (нагляду) забезпечує орган державного енергетичного контролю (нагляду), який є її держателем.
8. Технічним адміністратором інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного контролю (нагляду) є державне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання, а також на ринку природного газу та здійснює заходи з адміністрування і програмного супроводження інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного контролю (нагляду), відповідає за збереження її даних, захищає їх від несанкціонованого доступу та знищення.
9. Порядок функціонування інформаційно-аналітичної системи державного енергетичного контролю (нагляду) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.
2. Статтю 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:
«Державний нагляд (контроль) у сфері електроенергетики, теплопостачання, на ринку природного газу здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законом України «Про державний енергетичний контроль».
3. У частині третій статті 14 Закону України «Про теплопостачання» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373 із наступними змінами) після слів «визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнити словами «та Законом України «Про державний енергетичний контроль».».
4. У частині третій статті 9 Закону України «Про ринок електричної енергії» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 27-28, ст. 312 із наступними змінами) після слів «визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнити словами «та Законом України «Про державний енергетичний контроль».».
5. У частині п’ятій статті 81 Закону України «Про ринок природного газу» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 27, ст. 234 із наступними змінами) після слів «визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнити словами «та Законом України «Про державний енергетичний контроль».».
6. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України Р. СТЕФАНЧУК
Пояснювальна записка (pdf, 290 kB)
Аналіз регуляторного впливу (pdf, 860 kB)
Порівняльна таблиця (pdf, 220 kB)