Євроатлантична інтеграція є стратегічним пріоритетом України, що передбачає досягнення критеріїв членства в НАТО та посилення безпеки, зокрема в енергетичній сфері.
Офіційні відносини між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (НАТО) розпочалися ще в 1991 році, коли Україна приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва. У 1994 році наша країна долучилася до програми «Партнерство заради миру», а в 1997 році підписала Хартію про особливе партнерство з НАТО, що стало основою двосторонніх відносин.
Починаючи із 2014 року, у зв’язку з анексією Криму росією, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Від початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році як НАТО, так і держави-члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні.
Ключовим системним документом розвитку співробітництва з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу були Річні національні програми співробітництва Україна-НАТО (далі – РНП), які розроблялися з 2009 року.
За результатами Саміту НАТО, який відбувся у м. Вільнюсі 11-12 липня 2023 року (офіційне Комюніке глав держав), введено поняття “адаптована Річна національна програма”, документ, який визначений Союзниками як основний механізм оцінки досягнення критеріїв, необхідних для набуття Україною членства в НАТО.
Адаптована Річна національна програма на 2024 рік – ключовий національний політичний документ (далі – аРНП), що містить чіткі узгоджені пріоритети євроатлантичної інтеграції України, визначає завдання, необхідні для забезпечення їх ефективної планомірної реалізації та конкретні індикатори в оцінці успішності виконання відповідних завдань.
Основна увага в аРНП сфокусована на завданнях подальшого посилення спроможностей сектору безпеки і оборони України та підвищення взаємосумісності з НАТО.
Програма містить п’ять базових розділів:
АРНП на 2024 рік затверджена Протокольним рішенням Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України від 11 січня 2024 року і є допоміжним інструментом підготовки України до прискореного проходження переговорів щодо вступу в НАТО.
Для посилення енергетичної безпеки Україна здійснює системну роботу в межах Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО.
Забезпечення постачання енергоносіїв можливо і не є однозначним військовим завданням, але воно, безперечно, містить елементи безпеки.
Енергетична безпека в умовах гібридних загроз
Україна активно працює над зміцненням енергетичної стійкості в межах євроатлантичної інтеграції, впроваджуючи найкращі міжнародні практики контролю та моніторингу енергетичних об’єктів.
Сучасні виклики у сфері енергетичної безпеки підтверджують її важливу роль у військовій доктрині НАТО, особливо в умовах гібридних загроз. Росія активно використовує енергетичні ресурси як інструмент політичного тиску, дестабілізацію своїх енергетичних ринків, веде інформаційні кампанії та кібератаки на критичну інфраструктуру.
Агресія Росії в кіберпросторі почалася задовго до 2014 року, але триває й досі. З того часу кібернетичні атаки стали більш масштабними, почали також охоплювати енергетичну сферу.
Зокрема дії Росії проти України стали першим випадком успішної кібератаки на цивільний об’єкт критичної інфраструктури. В ніч на 23 грудня 2015 року російськими хакерами проведено атаку на внутрішню мережу одного із операторів системи розподілу. В ту ніч було вимкнено близько 30 підстанцій, унаслідок чого близько 230 тисяч мешканців на кілька годин залишилися без світла. Нападники змогли отримати доступ до корпоративної мережі компанії завдяки вдалому зараженню комп’ютера одного із співробітників вірусом «BlackEnergy». Отримання даних дозволило зловмисникам впровадити шкідливий код, який дав можливість посилати віддалені команди та контролювати запобіжні системи.
Ще одну кібератаку на енергетичну сферу здійснено 18 грудня 2016 року, коли протягом 2 годин через збій в автоматиці управління більшість споживачів, заживлених до однієї із підстанцій, залишилися без струму. У результаті втручання виникли збої в роботі телемеханіки й було відключено підстанції, від яких живиться низка стратегічних об’єктів: підприємства, державні установи та населення. Під час подібних атак хакери зазвичай використовують вразливості нульового дня, або «Zero-day», вразливості програмного забезпечення, які ще невідомі розробникам програмного забезпечення.
Російські атаки безпілотників і ракет на енергетичну інфраструктуру України становлять загрозу ключовим аспектам життя
Енергетичний сектор, до якого входять атомні, теплові, гідравлічні і гідроакумулюючі електростанції, теплоелектроцентралі, а також електростанції з відновлюваних джерел енергії (вітрові, сонячні та інші), магістральні електричні мережі НЕК «Укренерго» та розподільні електромережі операторів систем розподілу, газотранспортна система, починаючи з 2022 року залишається однією з головних цілей військової агресії російської федерації. Енергосистема України зазнала серйозних руйнувань.
Держенергонагляд відіграє важливу роль у забезпеченні надійності енергопостачання та захисті енергетичної інфраструктури від загроз, що набувають дедалі більшого значення в умовах сучасних викликів.
Співпраця з міжнародними партнерами сприяє впровадженню найкращих практик контролю та моніторингу енергетичних об’єктів, що є невіддільною частиною євроатлантичної інтеграції України.
Нормативні акти щодо комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України
Стратегія комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року