Продовжуючи вивчати досвід європейських країн у контролі за технічним станом об’єктів енергетики у розв’язанні питань якісного, безпечного та безперебійного енергопостачання з метою імплементації найкращих практик в українські реалії, неможливо не відзначити схожість історичного розвитку наглядових органів України та Польщі.

Перші наглядові органи енергетичної галузі у Польщі з’явилися із поширенням електромереж. Адже питання безпечності та безперебійності роботи таких об’єктів були соціально важливими. Вже після завершення Другої світової війни, як в Україні, так і у Польщі, органи нагляду за енергетичною галуззю набули державного статусу і здійснювали свою діяльність у той чи інший спосіб до кінця XX сторіччя.

Після вступу Польщі до Європейського Союзу, до її енергетичного законодавства було імплементовані вимоги співтовариства і, як наслідок, засоби та методи енергетичного контролю у наших країнах почали відрізнятися. Єдиною спільною рисою залишається те, що в обох країнах такий нагляд є державним.

Сьогодні польська структура державного управління енергетикою включає кілька ключових організацій і інституцій, які відповідають за регулювання, контроль і розвиток енергетичного сектору.

Так, головним органом, відповідальним за енергетичну політику є Міністерство клімату та середовища (Ministerstwo Klimatu i Środowiska). Відповідно до своїх компетенцій, міністерство визначає стратегічні цілі, регулює законодавство і координує діяльність інших органів управління енергетикою.

За контроль і регулювання енергетичного сектору в Польщі відповідає Офіс регулювання енергетики (Urząd Regulacji Energetyki). Офіс регулює ринок електроенергії, газу, тепла та інших видів енергії. Він встановлює тарифи, регулює доступ до мереж і забезпечення надійності та стабільності енергопостачання.

Також Офіс, відповідно до польського законодавства, встановлює методи контролю та заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємств енергетики. Функції безпосередньої інспекційної діяльності виконує Управління технічного нагляду (Urząd Dozoru Technicznego).

Управління технічного нагляду (УТН) здійснює діяльність у сфері безпеки технічного обладнання на основі ряду нормативно-правових актів, зокрема Закону про технічний нагляд. УТН має 10 філій і 22 офіси, які розташовані по всій Польщі.

До основних завдань УТН належать:

• Нагляд за безпекою в енергетичному секторі: УТН контролює та регулює безпеку виробництва, передачі та використання енергії, зокрема на електростанціях, трансформаторних підстанціях, газових установках та інших енергетичних об'єктах. Інспекції УТН спрямовані на забезпечення мінімізації будь-яких загроз для працівників та навколишнього середовища.
• Навчання та дозволи: УТН проводить навчання для технічних спеціалістів, інспекторів, проєктувальників та інших фахівців, пов'язаних з технічною галуззю. УТН також надає сертифікати та дозволи, що підтверджують кваліфікації та професійні навички.
• Сертифікація та нагляд за виробами: УТН здійснює оцінку відповідності та сертифікацію різних категорій виробів, таких як машини, електричні пристрої, тискові апарати, вироби, що підпадають під директиви Європейського Союзу і тощо. Сертифікація УТН підтверджує відповідність продукту вимогам безпеки та його допуск до обігу.
• Технічні дослідження та аналізи: УТН проводить дослідження, аналізи та технічні експертизи для оцінки виробів, систем та процесів. Воно також діє як центр технічного знання, надаючи поради та інформацію з питань безпеки та якості продуктів.
• Виконання стандартів ефективності та екологічних норм: Державний технічний нагляд відіграє важливу роль у забезпеченні виконання енергоефективності та екологічних стандартів у секторі енергетики. Це включає перевірку дотримання норм щодо викидів забруднювальних речовин, енергоефективності у виробництві та передачі енергії, а також використання відновлювальних джерел енергії.
• Стимулювання інновацій та впровадження нових технологій: Державний технічний нагляд сприяє розвитку енергетичної галузі шляхом стимулювання інновацій, нових технологій та передових практик. Він сприяє безпечному впровадженню нових рішень та допомагає уникнути можливих проблем, пов'язаних з їхнім застосуванням.

УТН діє на основі польських правових актів та актів законодавства Європейського Союзу, які регулюють технічну безпеку та якість продуктів. Управління також співпрацює з іншими національними та міжнародними установами, такими як Європейське Об'єднання Координаторів Нотифікованих Органів (NANDO), для забезпечення послідовності та відповідності технічних стандартів.

У підсумку можна відмітити, що, як і у Швеції, вимір ефективності управління енергетикою Польщі здійснюється в одиницях парникових газів, що обумовлено вимогами третього та четвертого енергетичних пакетів ЄС.

Довідково:

Сумарна встановлена виробнича електрична потужність України та Польщі приблизно однакові 55 гігаватів (ГВт) та 58,1 ГВт відповідно. Проте структура виробництва електроенергії у країнах суттєво різниться: якщо в Україні більша частка енергії генерується АЕС (55%), то у Польщі – ТЕС (60%). Гідроенергетика у Польщі взагалі представлена тільки малими ГЕС із сумарною потужністю 2,4 МВт, а перший ядерний реактор планують запустити лише у 2029 році. В Україні частка ГЕС та ГАЕС у сумарній виробничій потужності складала близько 7% (станом на кінець 20221 року).

Проте разом із ратифікацією 4 енергопакету ЄС у Польщі стрімкими темпами розвивається відновлювальна енергетика, доля у виробництві електроенергії країни у 2022 році сягнула 20 ГВт (35%).