Сьогодні ми вшановуємо одну з найглибших основ нашої ідентичності – державність. Вона бере свій початок ще з часів Київської Русі – однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи, яка заклала підвалини нашої культури, мови та ідентичності.
Україна вибудувана віками боротьби за свободу. Кожна епоха – це історія втрат і відроджень, але незмінною залишалася мрія про власну державу, де українці є господарями своєї долі.
День Української Державності – це не лише згадка про минуле, а й усвідомлення нашої відповідальності за сьогодення й майбутнє. Державність – це не тільки кордони, гімн чи прапор. Це щоденна праця кожного українця, спрямована на зміцнення країни. Це єдність у різноманітті, коли люди з різних регіонів, професій і поколінь об’єднуються заради спільної мети – сильної, вільної України.
У час війни з росією, державність набуває особливого значення. Наші захисники на фронті, ризикуючи життям, відстоюють право на існування України. Пам’ять про тих, хто віддав життя за свободу, – це наш моральний обов’язок і джерело сили. Їхня жертовність нагадує: державність – це не дарунок, а здобутий привілей, який ми маємо берегти й примножувати.
Державність – це готовність тримати стрій навіть тоді, коли важко. Це наша спільна справа й вибір – зберегти країну для наступних поколінь.
Нехай День Української Державності стане для кожного з нас джерелом сили, єдності та впевненості в майбутньому.
Працюймо разом – заради перемоги, відновлення і процвітання нашої Батьківщини.
Слава Україні!
Героям слава!