Отримавши статус кандидата в члени ЄС, Україна взяла на себе нові зобов'язання. Це пов'язано з тим, що однією з ключових умов вступу до Євросоюзу є адаптація внутрішнього законодавства країни до норм і правил ЄС.

Держенергонагляд, прагнучи виконати ці завдання, уважно вивчає досвід країн ЄС у сфері енергетичного нагляду.

Енергетична система Німеччини є однією з найбільш потужних і різноманітних в Європі. Виробництво електроенергії в Німеччині розділяється між різними джерелами. Найбільші частки виробництва припадають на вугілля, яке ще нещодавно було головним джерелом електроенергії, а також на відновлювані джерела енергії (ВДЕ), такі як вітрова та сонячна. Атомні електростанції також відіграють значну роль у виробництві, хоча країна веде політику поступової відмови від ядерної енергетики.

Враховуючи, що Німеччина є федеративною республікою, структура державного енергетичного регулювання чітко поділена на федеральний та земельні рівні. На федеральному рівні енергетикою опікуються:

Федеральне міністерство економіки та енергетики (BMWi) – відомство відповідає за формулювання стратегічної політики в галузі енергетики та економіки, а також за створення правових умов для розвитку енергетичного сектору.

Бундеснетцагентур (BNetzA) – Федеральне агентство з регулювання електромережі, газових та телекомунікаційних послуг. BNetzA відповідає за регулювання мережевого доступу, тарифів, а також за надання ліцензій на експлуатацію енергетичних мереж.

Федеральний комісаріат зі справ промисловості та енергетики (Bundeskartellamt) – антимонопольний орган, який здійснює державний нагляд за конкуренцією в енергетичному секторі та регулює діяльність енергетичних компаній.

На рівні земель у Німеччині також діють відповідні органи федеральних земель, як то різні (залежно від землі) міністерства, агентства та департаменти. Проте у всіх землях існують Лендерні енергетичні агентства (LEA) – органи регулювання енергетики на рівні федеральних земель. Кожна федеральна земля має своє власне енергетичне агентство, яке відповідає за нагляд за енергетичними підприємствами на своїй території та реалізацію енергетичних стратегій на рівні регіону.

LEA підпорядковуються владним органам федеральних земель. Кожне LEA має свою власну структуру та систему управління, але загалом вони діють під керівництвом урядових органів та міністерств відповідних федеральних земель.

LEA звітують перед владними органами своєї федеральної землі, які зазвичай включають міністерства економіки, енергетики або ж управління енергетики. Ці органи надають директиви та встановлюють стратегічні цілі для LEA, а також визначають їхній бюджет та ресурси.

Керівництво LEA, зазвичай, обирається чи призначається владними органами федеральної землі. Це може бути директор агентства, рада директорів чи інше керівництво, яке відповідає за прийняття стратегічних рішень та керування діяльністю LEA. Процес обрання або призначення керівництва може відрізнятися в кожній федеральній землі, але зазвичай він здійснюється з урахуванням кваліфікації та досвіду кандидатів відповідно до принципів професіоналізму та експертизи.

Основні функції та повноваження LEA:

• Технічний нагляд: здійснення технічного нагляду за енергетичними підприємствами, включаючи електростанції та мережі, щоб переконатися в їхній відповідності до стандартів безпеки та ефективності.
• Контроль за дотриманням правил і нормативів: контроль за забезпеченням виконання учасниками ринку правил та нормативів у сфері енергетики на рівні своєї федеральної землі. Це включає виявлення та реагування на будь-які порушення законодавства чи нормативних вимог у галузі енергетики.
• Розвиток енергетичної політики: участь у формуванні та реалізації енергетичних стратегій своєї федеральної землі, сприяння розвитку відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та інновацій в галузі енергетики.

Основні аспекти, за якими LEA перевіряють учасників енергетичного ринку:

• Дотримання законодавства та нормативних вимог: дотримання учасниками ринку всіх законодавчих та регуляторних вимог у сфері енергетики. Це може включати перевірку дотримання технічних стандартів, а також чинних норм та правил.
• Технічний стан обладнання: технічний стан енергетичного обладнання учасників ринку, зокрема електростанцій, трансформаторних підстанцій, електричних мереж тощо. Це допомагає забезпечити безпеку та надійність енергетичної інфраструктури.
• Безпека експлуатації: дотримання учасниками ринку вимог щодо безпеки експлуатації енергетичних об'єктів. Це включає перевірку процедур безпеки, заходів попередження аварій та планів надзвичайних ситуацій.

У разі виявлення порушень або недоліків, LEA мають повноваження застосовувати різноманітні заходи, включаючи видачу попереджень, накладання штрафів чи інших адміністративних санкцій відповідно до законодавства. Ці заходи покликані забезпечити дотримання правил та створити умови для ефективного та безпечного функціонування енергетичного ринку.

Відтак, LEA грають важливу роль у забезпеченні безпеки, надійності та сталого розвитку енергетичного сектору на рівні регіону у Німеччині.

Довідково:

Німеччина: 

Виробництво електроенергії в Німеччині досить різноманітне. Історично, вугілля було головним джерелом енергії, але останнім часом спостерігається значний розвиток відновлюваних джерел енергії, таких як вітроенергія та сонячна енергія.

Мережна інфраструктура в Німеччині досить розвинена та має велику протяжність. Країна має велику мережу високовольтних та низьковольтних ліній передачі, а також розвинуту систему газопроводів.

Країна є однією з провідних країн у світі за розвитком відновлюваних джерел енергії. Країна активно інвестує у вітрову енергію, сонячну енергію, біомасу та гідроенергію, і вже досягла значних успіхів у збільшенні частки ВДЕ у загальному виробництві електроенергії.

Україна: 

В Україні переважна більшість електроенергії виробляється за допомогою ядерних та теплових електростанцій, які працюють на вугіллі та природному газі. Також є певний обсяг виробництва з ВДЕ, проте їх внесок у загальне виробництво електроенергії поки що невеликий.

Україна теж має досить розвинену мережну інфраструктуру, але в порівнянні з Німеччиною її мережа є меншою за розміром та кількістю споживачів. Проте країна має значний потенціал для розвитку та модернізації мережі.

Україна також має значний потенціал для розвитку відновлюваних джерел енергії, зокрема вітрової та сонячної енергії. Останні роки свідчать про зростання кількості ВДЕ-проектів у країні, але доля ВДЕ в загальному виробництві електроенергії все ще залишається невеликою в порівнянні з традиційними джерелами енергії.

Ці порівняльні дані підкреслюють різноманітність та рівень розвитку енергетичних систем обох країн, а також вказують на їхній потенціал для подальшого розвитку та модернізації, зокрема шляхом збільшення частки використання відновлюваних джерел енергії.