Сьогодні вся Україна схиляє голови на знак пам'яті про трагедії, які глибоко закарбувалася в нашій історії. Кожного року в четверту суботу листопада відзначається День пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

У жорнах тоталітарної машини знищено мільйони українців, щоб упокорити, не випустити з-під свого впливу та не допустити зміцнення української державності.

Сучасний світ, обурений шокуючими злочинами сталінського режиму, тепер стикається з новим викликом. Російський агресор продовжує застосовувати геноцидні методи проти українців у контексті повномасштабної війни. І ми, українці, знову зазнаємо терору голодом і холодом, залякування, депортації та загрози власної ідентичності.

Подібно до того, як у 1930-х роках розгорталася інформаційна кампанія, так і зараз Росія намагається впливати на громадську думку через дезінформацію та пропаганду. Але на відміну від тих часів, сьогодні світ є відкритим до правди, і ми маємо підтримку міжнародної спільноти.

Ми не тільки вшановуємо пам'ять минулих трагедій, але й щільніше змикаємо ряди в боротьбі проти нових викликів. Ми, як гідні нащадки тих, хто пережив голодомор та репресії, несемо відповідальність за майбутнє.

Ми пам'ятаємо, об'єднуємося і готові перемагати. У нас немає іншого вибору, ніж вистояти. Наша мета – не лише вшановувати пам'ять жертв минулого, але й створювати майбутнє, де жодна нація не матиме загрози геноциду.