18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу – однієї з найтрагічніших сторінок ХХ століття.
Саме 18 травня 1944 року сталінський режим розпочав насильницьку депортацію кримських татар з Криму. Майже 194 тисячі людей були примусово вивезені до Узбекистану, Казахстану та Сибіру. Тижні дороги у переповнених товарних вагонах, без води, їжі та медичної допомоги, стали смертельним випробуванням для тисяч людей.
Радянська влада намагалася не лише вигнати кримських татар з рідної землі, а й стерти саму пам’ять про народ. Руйнувалися мечеті, зникали кримськотатарські назви, нищилися культурні пам’ятки та історія. Навіть згадки про депортацію були під забороною. Попри це, кримські татари не втратили своєї ідентичності. Десятиліттями тривав їхній спротив за право зберегти культуру, мову та називати Крим домом.
Після тимчасової окупації Криму у 2014 році росія знову принесла на півострів переслідування, незаконні арешти, обшуки та репресії проти кримських татар.
День пам’яті жертв політичних репресій, який відзначається у третю неділю травня, та День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу поєднані спільною трагедією – злочинами тоталітарного радянського режиму, масовими переслідуваннями, депортаціями та знищенням людських доль.
Пам’ятаємо трагедію кримськотатарського народу як спільний біль усього українського народу.
Крим – це Україна. І боротьба за свободу, гідність та справедливість триває.