Держенергонагляд вкотре звертається до громадян з проханням не спалювати опале листя, суху траву та побутове сміття. Такі дії не тільки шкодять довкіллю, а й несуть загрозу об’єктам енергетичної інфраструктури, що можуть бути пошкоджені внаслідок умисного підпалу сухостою або сміття та можуть призвести до пожежі.

Як свідчать статистичні дані, основною причиною виникнення пожеж на відкритих територіях є саме людський фактор. Так, лише 08 квітня 2020 року співробітники Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) зафіксували 541 випадок загорянь на відкритих територіях та у природних екосистемах. Вогонь охопив 703 гектари землі. Всього з початку 2020 року виявлено 15 491 випадків загорянь, що знищило 17 914 гектарів екосистем.

Для прикладу, 06 квітня 2020 року співробітники ДСНС тільки на Кіровоградщині 14 разів ліквідовували пожежі, що виникли внаслідок спалення сухої рослинності та сміття. Випадки зафіксовано у Добровеличківському, Бобринецькому, Знам’янському, Новомиргородському, Кропивницькому, Голованівському, Онуфріївському, Олександрійському, Вільшанському районах та у м. Кропивницький. Загальна площа загорянь склала близько 6 га.

Того ж дня рятувальники Миколаївщини загасили 11 підпалів сухостою в області. Пожежі хвойної підстилки виникли у Лісовому господарстві Прибузького лісництва у Вознесенського районі на площі 400 м кв та у Балабанівському лісовому урочищі м. Миколаєва на площі 20 м кв. Їх спричинив навмисний підпал. Не обійшлось і без випалювання сухої трави, сміття, чагарників та очерету, що стались у Новоодеському, Вітовському, Казанківському, Очаківському, Доманівському районах області та у м. Миколаєві. Площа від пожеж, спровокованих ймовірно необережним поводженням з вогнем та підпалом, склала понад 21 га.

Нагадуємо! Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне випалювання сухої рослинності передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 70 до 100 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

Крім того, статтею 245 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом. Таке правопорушення карається штрафом від 5 100 грн до 8 500 грн, обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.

Як повідомлялось раніше, не можна розводити багаття поблизу енергетичних об’єктів, особливо під повітряними лініями електропередачі. Від неконтрольованого вогню провід лінії електропередачі може обірватися, створюючи небезпеку ураження електричним струмом тих, хто знаходиться під ним.

Якщо ви стали свідком пожежі, обов'язково зверніться до правоохоронних органів та ДСНС. 

Пам’ятайте, що лише дотримання елементарних правил пожежної безпеки застереже від трагічних наслідків та матеріальних збитків. Закликаємо громадян відповідально ставитись до природи. Бережіть власне життя, здоров'я та довкілля!

Довідково:

За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, ліквідація таких пожеж відрізняється від інших тривалістю та потенційною можливістю збільшення масштабів. Для їх гасіння потрібно залучати значну кількість рятувальних сил, пального і спецтехніки на тривалий термін. Адже на відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4 км на годину, а у вітряну – до 30. Висота полум’я сягає 2 м, а при сильному вітрові з різкими змінами напрямку та швидкості, розмір таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується в 2-3 рази.