Держенергонагляд рекомендує суб’єктам господарювання у сфері електроенергетики використовувати уніфіковані переліки питань як практичний інструмент внутрішнього контролю та регулярно оцінювати фактичний стан електричних установок і мереж. Такий підхід - це не лише зменшення адміністративного навантаження, а й посилення відповідальності суб’єкта господарювання за належний технічний стан та безпечну експлуатацію власного енергетичного господарства.
Наказом Міністерства енергетики України від 17 вересня 2020 року № 600 затверджено уніфіковану форму акта та переліки питань, які застосовуються під час здійснення державного нагляду у сфері електроенергетики.
Переліки питань узагальнюють основні вимоги нормативно-правових і нормативно-технічних документів, дотримання яких є необхідною умовою належної та безпечної експлуатації електричних установок і мереж. Відтак вони можуть використовуватися не лише під час державного нагляду, а й самим суб’єктом господарювання для регулярної оцінки фактичного стану електрогосподарства, виявлення недоліків та визначення заходів для їх своєчасного усунення.
Зокрема, можна перевірити:
Йдеться не лише про відповідність електроустановок і мереж встановленим вимогам, а насамперед про їхню здатність забезпечувати надійне електропостачання споживачів.
Особливого значення це набуває для суб’єктів господарювання, які використовують струмоприймачі першої категорії з надійності електропостачання. До них належать, зокрема, підприємства та установи, для яких безперервність електропостачання має критичне значення, – заклади охорони здоров’я, об’єкти життєзабезпечення та інші споживачі, перерва в електропостачанні яких може мати значні наслідки.
Водночас в умовах постійних атак росії на енергетичну інфраструктуру вкрай важливим є розвиток розподіленої генерації та систем накопичення енергії. Для суб’єктів господарювання, які встановлюють такі об’єкти, питання їх належного технічного стану та безпечної експлуатації стають невід’ємною складовою стійкості енергосистеми.
Отже, уніфіковані переліки питань можуть бути корисним інструментом і для самооцінювання нових енергетичних об’єктів, даючи змогу своєчасно виявляти питання, які потребують додаткової уваги, оцінити їх критичність, визначити пріоритети та завчасно спланувати заходи з усунення проблем.
Це і є практичний прояв дерегуляції та відповідального ставлення до безпечної й надійної експлуатації енергетичного господарства.